— Ты — никогда (никогда)
Но этой фразы истёк срок
Если все слова — вода
То твои — это кипяток (о, о)
Ты любишь клубы
А я крепкий кофе (кофе-кофе)
И на любовь ты не ответишь против
И если я закрою
Своё сердце и свой профиль
Я снова всё испорчу
Источник https://www.gl5.ru
[Припев]
Эти слова нужно просто сказать
Вырвалось вслух, но ты не хотела
Не надо усилий, чтобы это принять
Надо решить, что с этим делать
Я тебя ла-а-а-а-ав
Я тебя ла-а-а-а-ав
Я тебя ла-а-а-а-ав
И ты меня лав, ты меня лав
[Куплет 2, Даня Милохин]
Я под гитару пою тебе эту песню
Мы вместе падаем в бездну
Ты перевернула мой мир
Меня так бесит, что засыпаем не вместе
Ты ставишь в нолике крестик
И вместе мы полноценны
Ты в Louis, а я босиком по лужам
Кроме друг друга нам никто не нужен
И я совсем не болен
Но кажись, тобой простужен
И мы больше, чем дружим
[Припев]
Эти слова нужно просто сказать
Вырвалось вслух, но ты не хотела
Не надо усилий, чтобы это принять
Надо решить, что с этим делать
Я тебя ла-а-а-а-ав
Я тебя ла-а-а-а-ав
Я тебя ла-а-а-а-ав
И ты меня лав, ты меня лав
[Финал]
Ты меня лав
Ты меня лав
Ты меня лав
Протягом другої половини XVII століття німецькі композитори почали писати подвійні твори, об'єднуючи прелюдію (або токату) з фугою в тій же тональності. Одним з перших таких композиторів був Йоганн Пахельбель, хоча прелюдії і фуги І. С. Баха більш численні і користуються більшою популярністю сьогодні. Органні прелюдії Баха вкрай різноманітні, в них простежується як північно німецьке, так і южнонемецький вплив.
Відомі цикли прелюдій[ред. | ред. код]
Й. К. Ф. Фішер — Ariadne musica, 1702 , 20 прелюдій і фуг у 19 тональностях.
Йо́ганн Себастья́н Бах — два тома «Добре темперованого клавіра», 1722 и 1744. Кажен том містить по 24 прелюдії і фуги в 12 основних мажорних та 12 мінорних тональностях.
Л. ван Бетховен — 2 прелюдії, Op. 39; кожна проходить через усі мажорні тональності.
Ф. Шопен — 24 прелюдії Op. 28, по одній на кожну мажорну і мінорну тональності, що вживаються.
Клод Дебюссі — два томи по 12 прелюдій, 1910 и 1913 . В кінці кожної прелюдії є її назва, у той час як попереду тільки римське число, що вказує її номер.
С. В. Рахманінов — прелюдія Op. 3 № 2, 10 прелюдій Op. 23 і 13 прелюдій Op. 32: всього 24 прелюдії.
О. М. Скрябін — 24 прелюдії, Op. 11 та багаточисельні більш короткі цикли прелюдій.
П. Гіндемит — Ludus Tonalis, 1940 : прелюдія, 11 інтерлюдій и 1 постлюдія, що перемежовуються 12 фугами.
А. Гінастера — цикл з 12 «Американских прелюдій» (Doce Preludios Americanos), 1946.
Задерацький, Всеволод Петрович — цикл з 24 прелюдій та фуг, 1937
Д. Д. Шостакович — цикл з 24 прелюдій и фуг, 1951, і більш ранній цикл з 24 прелюдій для фортепіано.
Объяснение:
Кажется, на фортепиано