По заказу Сильвестра Паумгартнера Шуберт (больше всего на свете любивший доставлять радость людям) и написал инструментальный квинтет «Форель» - его красиво называют «Фореллен-квинтет», в четвертой части которого звучит мелодия песни «Форель».
В опері А. Бородіна «Князь Iгор», Ярославна всі свої переживання про майбутнє благополуччя всього народу землі російської, і особливо щодо життєвої безпеки свого чоловіка та сина, а також іхніх дружинників у таборі ворожих половців — передає мистецтвом співу, музикою та словом. У балеті Тишщенка, весь біль і почуття, спричинені трагічною розлукою, передаються без слів — за до хореографічного мистецтва, пластичних рухів тіла та мови жестів Ярославни, що плаче. Тобто «Плач Ярославни» в опері — це вокальне соло, а в балеті — танцювальне.
Він показаний з різних сторін: з одного боку, половці – жорстокі загарбники, які живуть за рахунок грабунку та розбою; а з іншого – це відважні воїни, щирі, великодушні й благородні. Саме таким постає в опері хан Кончак. Однією з найяскравіших сторінок музики О.Бородіна є «Половецькі пісні й танці» з другої дії. Тут і жіноча грація, витончена експресія, стримана пристрасть, які змінюють чоловіча енергія, стихійний темперамент, вольовий порив. В опері відсутні цитати народних мелодій. Проте творчо узагальнені стильові риси східних національних культур, зокрема Середньої Азії та Закавказзя.
По заказу Сильвестра Паумгартнера Шуберт (больше всего на свете любивший доставлять радость людям) и написал инструментальный квинтет «Форель» - его красиво называют «Фореллен-квинтет», в четвертой части которого звучит мелодия песни «Форель».
Объяснение: