Гу́став Ма́лер (нем. Gustav Mahler; 7 июля 1860, Калиште, Богемия — 18 мая 1911, Вена) — австрийский композитор, оперный и симфонический дирижёр.
При жизни Густав Малер был знаменит прежде всего как один из крупнейших дирижёров своего времени, представитель так называемой «послевагнеровской пятёрки». Хотя искусству управления оркестром Малер никогда не учился сам и никогда не обучал других, влияние, оказанное им на младших коллег, позволяет музыковедам говорить о малеровской школе, причисляя к ней и таких выдающихся дирижёров, как Виллем Менгельберг, Бруно Вальтер и Отто Клемперер.
Малер-композитор имел при жизни лишь относительно узкий круг преданных поклонников, и только спустя полвека после смерти он получил настоящее признание — как один из крупнейших симфонистов XX века. Творчество Малера, ставшее своего рода мостом между поздним австро-германским романтизмом XIX века и модернизмом начала XX века, оказало влияние на многих композиторов, в том числе и таких разных, как представители Новой венской школы, с одной стороны, Дмитрий Шостакович и Бенджамин Бриттен — с другой.
Наследие Малера-композитора, относительно небольшое и почти полностью состоящее из песен и симфоний, за последние полвека прочно вошло в концертный репертуар, и вот уже несколько десятилетий он является одним из самых исполняемых композиторов.
Объяснение:
Объяснение:Наро́дна пі́сня — найбільш розповсюджений вид народної музики, продукт колективної усної народної творчості, що роками складається в пісню. Народна пісня — музично-поетичний жанр фольклору, найбільш поширений вид народної музики.
Народна пісня відображає характер кожного народу, звичаї, історичні події, відрізняється своєрідністю жанрового змісту, музичної мови, структури. У деяких древніх і частково сучасних видах народної музики вона існує в синкретичній єдності з танцем, грою, інструментальною музикою, словесним і образотворчим фольклором.
Суттєва риса більшості традиційних жанрів — безпосередній зв'язок народної пісні з побутом і трудовою діяльністю (напр., Пісні трудові, які супроводжують різні види праці — бурлацькі, покосні, прополювальні, жнивні, молотильні і ін., Обрядові, які супроводжують землеробські і сімейні обряди та свята, — колядки, масляні, веснянки, купальські, весільні, поховальні, ігрові календарні і т. ін.). Створення слів і музики — єдиний творчий процес, в якому вирішальне значення має традиція: пісня виникає на основі законів, естетично дієвих в кожному даному пісенному колективі, і тому підпорядковується нормам музично-поетичної типології. Так, в кожному жанрі народної пісні існують ведучі та периферійні за значенням пісенні типи (ритмічні, мелодійні), на основі яких пізнається варіантність пісень. Поряд з варіюванням основних пісенних типів в народній творчості часто використовуються перетекстовка старих мелодій і переінтонування старих текстів.
Народна пісня існує в безлічі місцевих варіантів, поступово видозмінюючись.
Перша українська рок-опера "Біла ворона" на сцені Рівненського академічного українського музично-драматичного театру вперше звучатиме у виконанні оркестру. Це історія про сміливу юну Орлеанську Діву Жанну д'Арк, яка змінила хід історії Франції та розпалила жагу до СВОБОДИ у серцях багатьох. Це історія про те, як важливо бути небайдужим та дієвим учасником долі своєї країни, нехай ти навіть тендітна діва і проти тебе сильні світу цього! Важливо одне - залишатись не просто "білою вороною", а мати "вибілену" душу, незаплямовані помисли, світлу мету, чисті руки і Бога у серці.