•Неокласицизм — напрям в академічній музиці XX століття, представники якого прагнули до відродження стилістичних рис музики ранньокласичного і докласичного періоду. Найбільшого розвитку досяг у 1920-х — 1930-х роках.
•Музика епохи класицизму або музика класицизму — академічна музика XVII—XVIII століття.
У середині 18-го століття Європа почала рухатися в сторону нового стилю в архітектурі, літературі, мистецтві — класицизму. Цей стиль прагнув наслідувати ідеали античності, головним чином Класичної Греції.
Класицизм, як художній напрямок, був створений у Франції в першій половині XVII століття. Цікавість, яка виникла ще в епоху Відродження, до античної культури, спричинила наслідування в усіх видах мистецтва античним зразкам.
Естетика класицизму була заснована на переконанні розумності та гармонічності світоустрою, що проявилося в увазі до збалансованості частин твору, ретельної обробці деталей, розробці основних канонів музичної форми. Саме в цей період остаточно сформувалася сонатна форма, заснована на розробці і протиставленні двох контрастних тем, визначився класичний склад частин сонати та симфонії.
1.тема судьбы у Бетховена в симфонии №5, грозная интонация, своеобразный ритмический рисунок.
2. Сольная скрипичная тема образа Шахерезады у Римского-Корсакова в симфонической поэме "Шахерезада" - очень напевеная, нежная, с восточным колоритом и повествовательной интонацией. . (Основные виды интонаций: вопросительная, восклицательная, повествовательная. )
3. Пьеса Д. Кабалевского "Клоуны" - быстрый ритм, весёлая скороговорка, подвижность, резкость, игривость.
Если взять на стыке с литературой, то музыкальная пьеса С. Прокофьева "Болтунья" на стихи А. Барто