По горизонтали
7. Функция наблюдения
9. Школа «человеческих отношений» и поведенческих наук
14. Эта школа управления предполагает замену традиционных методов работы рядом правил, сформированных на основе анализа работы, и последующую правильную расстановку рабочих и их обучение оптимальным приемам работы
16. Поход, рассматривающий организацию как систему
18. Оборудование и производства, которыми владеет компания
20. Первая фаза развития организации, когда она только появляется
22. Создатель торий кправления X и Y
24. Четвертая фаза развития организации, когда она хочет сохранить свои позиции на
рынке
По вертикали
1. Центральная функция менеджмента. Она обеспечивает достижение согласованности в
работе всех звеньев организации путем установления рациональных связей (коммуникаций) между ними
2. Эта функция обеспечивает более четкую координацию усилий структурных подразделений и таким образом укрепляет взаимодействие руководителей разных служб организации
3. Заключительный этап жизни организации, при котором она не заканчивает существование, а наоборот
4. На что направлена в главной степени деятельность предприятия
5. Описал 12 принципов производительности
6. Назвать недостающие элемент управления по файолю:планирование,организация,координирование,контроль и
8. школа количественных методов и системного подхода
9. Царь, при котором состоялась третья управленческая революция ( производственно
строительная)
10. Предприятие созданное двумя людьми и более
11. Тождественное слову менеджмент слово в русской интерпритации
12. Совокупность всех работников предприятия занятых трудовой деятельностью и входящих в штат
13. Школа управления, в которой управление рассматривалось как универсальный процесс, состоящий из нескольких взаимосвязанных фунций
15. Устройство организации, взаиморасположение и связь ее частей (подразделений)
17. Рука = манус =
19. Третий этам жизни организации, при котором она в полном рассвете сил
21. Побуждение к действию, психологическое воздействие как на себя так и на персонал, с
целью получения максимальной работо и достижения цели)
23. Общие убеждения, вера по поводу того, что хорошо или плохо, приобретаемые посредством обучения
Объяснение:
Сам уже нарисуешь
Народився Микола Віталійович Лисенко 22 березня 1842 року в селі Гриньки Кременчуцького повіту Полтавської області. Батько, Віталій Романович Лисенко, офіцер орденського кірасирського полку, був людиною освіченою, з передовими поглядами на розвиток суспільства, глибоко знав і любив літературу, народну творчість. Мати, Ольга Єреміївна, походила з полтавського поміщицького роду Луценків. Навчалася вона в петербурзькому Смольному інституті шляхетних дівчат. Аристократичне виховання наклало свій відбиток на все подальше життя Ольги Єреміївни, вигранивши її характер та світогляд. Розмовляла вона виключно французькою мовою, в усьому намагаючись створити таку атмосферу, яка б не мала навіть натяку на щось народне, українське. Село Гриньки належало двоюрідному дядькові Ольги Єреміївни, поміщикові М.Булюбашу, у якого вона виховувалася. Він надзвичайно любив свою племінницю, а народження Миколи стало для нього справжньою радістю. Тут, у Гриньках, як згадував пізніше М.Старицький, над М.Лисенком "...зіткнулись два цілком протилежних і навіть ворожих впливи з одного боку - французька мова, манери і аристократична манірність (мати й гувернантка), з другого боку - українська мова... пестощі і зайва простота манер. Перша сторона переслідувала не тільки простонародне слово, але навіть і російське, забороняючи всякі зносини з "пейзанами", а друга, навпаки, заохочувала всяку простоту, зацікавлювала розум і фантазію дитини казками народними та піснями, а вечорами відпускала весь полк служниць для забав з паничем звичайно, забави ці в різноманітних народних іграх. Протести матері тут були безсилими, і вперта наполегливість і сльози дитини, які енергійно підтримувала обожнююча свого внука бабуся (М.В.Булюбаш), переважали протести, тим більше, що і батько став на сторону тітки". У такому середовищі, серед таких людей і виростав майбутній композитор. Але саме народна стихія, культура і побут народжували у серці малого Миколи невгасиму любов до рідної пісні, мови, мистецтва. У 1852 році хлопця відвезли до Києва в пансіон Вейля, звідки він, провчившись усього декілька місяців, переходить до іншого - пансіону француза Гедуена. У цьому закладі музика займала не останнє місце у вихованні та навчанні. Одинадцятирічний хлопчина показав себе майже одразу як у здібностях, так і в старанності. Літні канікули Микола завжди проводив у рідному селі. На той час туди приїжджав з Полтавської гімназії і Михайло Старицький, троюрідний брат М.Лисенка. Це товаришування зіграло свою благодатну роль у подальшому житті обох велетів нашої культури. Після закінчення пансіону Миколу віддають до 2-ї Харківської гімназії. У 1859 році Микола Віталійович вступає на природничий факультет Харківського університету. Провчившись у ньому всього один рік, він разом з батьками перебирається до Києва. Навчання в університеті, який він успішно закінчив у 1865 році, М.Лисенко вдало поєднував з заняттями музикою, яка все більше і більше захоплювала його. У цей же час він багато пише, притому звертається не лише до дрібних інструментальних жанрів, але й до музично-драматичних творів.