Разом із Бедржихом Сметаною, Антонін Дворжак вважається чільним представником чеської композиторської школи. Його творча спадщина охоплює різні жанри — симфонії (найвідоміша — мі мінор «З нового світу» op. 95, 1893), струнний квартет, опери (найвідоміша — «Русалка»), симфонічні поеми, пісні, меси, фортепіанні твори та інструментальні концерти, зокрема найвідоміший — віолончельний концерт сі мінор op.103, про який Й. Брамс писав наступне: «Якби знав, що віолончель здатна до таких речей, сам написав би цей концерт»
Дворжак широко використав жанрові й ритмоінтонаційні особливості чеського й моравського музичного фольклору. Риси національної самобутності виявилися в комічній опері «Король і вугляр», патріотичному гімні «Спадкоємці Білої Гори» для хору й оркестру й вокальних «Моравських дуетах»; особливо яскраво національний характер відчуємо в «Слов'янських танцях» (спочатку для фортепіано в 4 руки, пізніше для оркестру, й інших інструментів) і «Слов'янських рапсодіях».
Могила А. Дворжака на Вишеградському кладовищі в Празі
Ряд творів Дворжака присвячені історичному минулому Чехії й національно-визвольних устремлінь народу; серед них — ораторія «Свята Людмила», «Гуситська увертюра», музика до спектаклів драматичного театру, у тому числі до п'єси «Йозеф Каетан Тил». Опери Дворжака поряд з операми Б. Сметани становлять основу національного музично-театрального репертуару.
Найціннішим внеском у світову музичну культуру є симфонії Дворжака, що заклали фундамент національного симфонізму, концерт для віолончелі з оркестром і камерно-інструментальні твори (тріо «Думки»). Багато творів Дворжака приваблюють життєрадісністю, теплим ліризмом, м'яким гумором, відбивають картини чеської природи й побуту. Своєрідний світ чеських казок і легенд розкривається в симфонічних поемах «Водяний», «Напівзоряниця» й ін.
У Празі працюють товариство та музей його імені (з 1932). У Нелагозевесі в будинку, де народився Дворжак, також відкритий музей. Ім'я Дворжака носить один із празьких квартетів.
Во́льфганг Амадéй Мо́царт (нем. Wolfgang Amadeus Mozart, МФА [ˈvɔlfɡaŋ amaˈdeus ˈmoːtsaʁt] Информация о файле слушать; полное имя — Иога́нн Хризосто́м Во́льфганг Амадéй Мо́царт; 27 января 1756, Зальцбург — 5 декабря 1791, Вена) — австрийский композитор и музыкант-виртуоз. Один из самых популярных классических композиторов, Моцарт оказал большое влияние на мировую музыкальную культуру. По свидетельству современников, Моцарт обладал феноменальным музыкальным слухом, памятью и к импровизации. Самый молодой член[К 1] Болонской филармонической академии (с 1770 года) за всю её историю, а также самый молодой кавалер ордена Золотой шпоры (1770).
ИВАН СУСАНИН, крестьянин села Домнина (бас)
АНТОНИДА, его дочь (сопрано)
ВАНЯ, его приемный сын (контральто)
БОГДАН СОБИНИН, ратник, жених Антониды (тенор)
НАЧАЛЬНИК ПОЛЬСКОГО ОТРЯДА (бас)
ВЕСТНИК (тенор)
НАЧАЛЬНИК РУССКОГО ОТРЯДА (бас)
Время действия: 1612 - 1613 годы.
Место действия: село Домнино, Полета, Москва (в эпилоге).
Первое исполнение: Санкт-Петербург, Мариинский театр, 27 нoябpя (9 декабря) 1836 года.