1) Австрійський вундеркінд, композитор і віртуоз Вольфганг Амадей Моцарт був і залишається наймолодшим членом філармонії в Болоньї, а також найбільш юним володарем ордена Золотий шпори.
2) У повсякденному житті композитор вважав за краще ім’я Вольфганг, ігноруючи другий з даних при народженні імен.
3) У батьків Моцарта було семеро дітей, але вижили тільки двоє: Вольфганг і його сестра Марія Анна. Музичні здібності рано проявилися у обох дітей.
4) Уже в 5 років Моцарт почав складати невеликі твори, які записував в альбом його батько.
5) Вольфганг мав дивний музичний талант – до шести років він не тільки чудово грав на клавесині, а й практично самостійно освоїв скрипку.
6) Маленький Моцарт майже до 10 років боявся звучання труби, якщо на ній грали без супроводу інших інструментів – її звук був занадто різким і гучним для тонкого слуху музиканта.
7) Освітою Вольфганга і його сестри займався їх батько – обидві дитини жодного дня не ходили в школу. Батьківські старання не пройшли дарма, так як Моцарт з великим завзяттям вивчав будь-який запропонований предмет, на час забуваючи навіть про музику. Наприклад, під час навчання рахунку все поверхні в будинку, в тому числі стіни і підлогу, були покриті цифрами і обчисленнями, написаними крейдою.
8) Щоб до своєму синові зробити кар’єру, батько навчив Моцарта грати на клавесині з зав’язаними очима або по тканині, що покриває клавіші – такі трюки в той час цінувалися навіть більше, ніж справжній музичний талант.
9) Є популярний анекдот, згідно з яким після концерту в імператорському палаці у Відні маленький Моцарт грав з Ерцгерцогиня, своїми ровесницями. Під час ігор хлопчик послизнувся і впав, а одна з дочок імператриці до йому піднятися. Моцарт нібито вигукнув: «Яка Ви славна, коли я подорослішаю, неодмінно хочу на Вас одружуватися!». Цією дівчинкою була Марія Антуанетта, майбутня королева Франції.
10) У сім років Моцарт написав перші 4 сонати для клавесина зі скрипкою, а у вісім років – першу симфонію.
11) Одним з вчителів юного Моцарта був Йоганн Християн Бах, син знаменитого композитора.
12) У дитинстві Моцарт переніс кілька важких захворювань: спочатку він ледь не помер від черевного тифу, а потім на 9 днів осліп від віспи.
13) Імператор Йосип Другий влаштував для своїх улюбленців, Моцарта і придворного композитора Антоніо Сальєрі, справжнє змагання – кожен повинен був написати комічну одноактну оперу. Перемога залишилася за Сальєрі.
14) Знаменита опера Моцарта «Весілля Фігаро» за життя автора не мала особливого успіху – її прибрали з репертуару театру після 9 показів. Кілька років по тому її повернув на сцену Антоніо Сальєрі, який вважав «Весілля» найбільшої оперою Моцарта.
15) У Відні вже дорослий і відбувся композитор Моцарт почув гру юного Бетховена, яка привела його в захват. Він навіть взяв майбутнього великого музиканта в учні, але той через кілька тижнів був змушений повернутися додому в інше місто.
16) На момент смерті у віці 35 років Моцарт був такий бідний, що сім’ї довелося поховати його в найпростішому труні і без зайвих церемоній – в загальній могилі з ще 5-6 бідняками. У той час поховання в окремій могилі і з надгробним пам’ятником могли собі дозволити тільки представники вищого стану.
17) Широко поширена легенда про те, що Моцарта нібито отруїв Сальєрі, але ця ідея, викладена в одній з «Маленьких трагедій» Олександра Пушкіна, не має ніяких реальних доказів.
• Фуга 2 до минор имеет полифоническое звучание, тема переходит из одного голоса в другой, переплетается.
• Тональность, виртуозность - как средство драматического образа. В фуге полифония сочетается с аккордовым складом, раскрывая единство композиции.
• В двухчастный цикл эти. произведения связывает непрерывность развития музыкального материала, без перерыва между частями. Тема фуги органично вытекает из токкаты и как бы служит ее продолжением. Скрытое многолосие, расположение голосов в разработке темы фуги создает сочное звучание и плотную фактуру. Кода фуги скрепляет внутреннюю связь двух частей.
Игра на терменвоксе заключается в изменении музыкантом расстояния от его рук до антенн инструмента, за счет чего изменяется емкость колебательного контура, и, как следствие, частота звука. Вертикальная прямая антенна отвечает за тон звука, горизонтальная подковообразная — за его громкость.
Для игры на терменвоксе необходимо обладать практически идеальным слухом, так как во время игры музыкант не касается инструмента и, поэтому, может фиксировать положение рук относительно него, полагаясь только на свой слух.
Терменвокс предназначен для исполнения любых музыкальных произведений в профессиональной и самодеятельной музыкальной практике, а также для создания различных звуковых эффектов (пение птиц, свист и др.), которые могут найти применение при озвучивании кинофильмов, в театральных постановках, цирковых программах.
Сам Лев Термен считал, что самое удачное произведение для демонстрации возможностей терменвокса — «Вокализ» С.Рахманинова.
Существует несколько разновидностей терменвокса, различающихся конструкцией.
В настоящее время существуют как серийные так и мастеровые терменвоксы, а также существуют школы игры на нём.
Классический терменвокс
В первых, классических моделях, созданных самим Львом Терменом, управление звуком происходит в результате свободного перемещения рук исполнителя в электромагнитном поле вблизи двух металлических антенн. Исполнитель играет стоя.
Изменение высоты звука достигается путем приближения руки к правой антенне, в то время как громкость звука управляется за счет приближения другой руки к левой антенне.
Техникой игры на этом типе терменвокса виртуозно владела одна из первых учениц Льва Термена — американка Клара Рокмор. Именно эта модель терменвокса получила самое широкое распространение в мире. Существует целый ряд фирм, производящих инструменты этого типа. Признанным в мире экспертом является исполнитель-виртуоз Лидия Кавина (родственница Льва Термена).
Лидия Кавина и берлинский исполнитель Барбара Буххольц совместно создали международный проект TOUCH! DON’T TOUCH!, в рамках которого четыре российских и пять немецких композиторов сочиняли современную музыку для терменвокса (Wergo, 2006).
Другие типы терменвокса
Терменвокс CLASSIC
Терменвокс CLASSIC, разработанный Андреем Смирновым, построен по классической схеме терменвокса. Благодаря использованию современной элементной базы инструмент отличается малым весом, высокой стабильностью и линейностью рабочего диапазона, надежностью и выносливостью. Использование оригинальной схемотехники позволило, оставаясь в рамках классического дизайна, решить проблему стаккато и быстрой динамики. Эффективный рабочий диапазон инструмента — 6 октав. Плавная регулировка тембра.
Терменвокс Etherwave
Терменвокс Etherwave, разработанный Робертом Мугом, является самым популярным в мире терменвоксом-конструктором. Можно легко построить собственный Etherwave из специального набора деталей. При этом не требуется никаких специальных знаний из области электроники. Кроме того, Moog Music поставляет и собранные инструменты серии Etherwave различных модификаций.
Основная плата собрана и настроена на фабрике. В комплект входят также никелированные антенны, деревянный корпус и внешний блок питания.