Музика в моєму житті
Незбагненна влада музики над людиною. Вона примушує радіти й плакати, може до пережити горе, зняти душевний стрес, вилікувати сердечні рани.
Музика — стародавній вид мистецтва, здатний об'єднувати людей, і в цьому її найбільша сила. Різні за характерами, звичками, поглядами на життя, національністю, пристрастями, моральними принципами люди в концертному залі, затамувавши подих, однаково схвильовано й благоговійно завмирають під зливою дивовижних, чаруючих звуків. І вже на другий план відходять життєві негаразди й турботи, залишається тільки влада мистецтва, яке очищає душу від усього несуттєвого, мізерного, буденного, підносить нас до висот розуміння смислу життя.
Я люблю музику, особливо духовну. Слухаючи її, розумієш, що тільки Боже благословення могло до композиторові створити таку красу, таку досконалість поєднання звуків, таку чистоту й гармонію.
Здається, розкривається церковна баня і з блакиті небесної ллється на людей Божа благодать. І злітають в небо голуби, і лагідне сонце пестить своїм промінням землю, і лунають десь у височині кришталеві дзвони.
Музика Максима Березовського... Від неї світлішає похмурий день, зникає втома, з'являється бажання творити добро, прощати зло, любити людей і весь цей незбагненно прекрасний у своїй гармонії світ...
Багато видів мистецтва існує в ньому, кожен з них — джерело естетичної насолоди. Але музика — це завжди зустріч з радістю польоту, з можливістю мріяти й сподіватися на здійснення своїх сподівань.
Ибо искусство и есть жизнь, точнее, это её отражение. Когда писатель пишет роман, он вкладывает в своих персонажей переживание, свойственные ему самому, а музыкант стремится преобразить свои чувства в звуки. Творец учится видеть мир с разных сторон, а "потребитель" созерцает реальность сквозь призму искусства. С другой стороны, говорить о том, что искусство позволяет видеть глубину жизни немного странно, ибо само искусство создают такие же люди, просто они умеют выражать свои чувства в той форме, которая может казаться интересной большому количеству зрителей\слушателей\читателей.
Суть в том, что мы видим не глубину жизни, а другую её сторону. Видя и слыша то, что раньше было недоступно, мы начинаем верить, надеемся, что наконец познали смысл, увидели суть, но чем больше мы узнаем, тем больше понимаем, что сути нет, на самом деле, нигде, кроме наших собственных убеждений.
