У музичній школі часто в якості домашнього завдання з сольфеджіо задають вправи на опевание стійких ступенів. Вправа це красиве і дуже корисне.
Сьогодні ж наше завдання - розібратися, які звуки в гамі стійкі, а які нестійкі. В якості прикладів вам будуть запропоновані виписані звукоряди тональностей до п'яти знаків включно, в яких вже відзначені стійкі і нестійкі звуки.
У кожному прикладі дається відразу дві тональності одна мажорна, а інша паралельна її мінорна. Так, що зорієнтуєтесь.
Які ступені стійкі, а які нестійкі?
Стійкі - це, як вам відомо, перша, третя і п'ята сходинки (I-III-V), які мають відношення до тоніки і разом складають тонічний тризвук. У прикладах - це не зафарбовані нотки. Нестійкі сходинки - це всі інші, тобто друга, четверта, шоста і сьома (II-IV-VI-VII). У прикладах ці нотки зафарбовані чорним кольором. Наприклад:
Стійкі і нестійкі ступені в до мажорі і ля мінорі
стійкі і нестійкі ступені в до мажорі і ля мінорі
Як вирішуються нестійкі ступені?
Нестійкі ступені звучать трохи напружено, і тому «мають велике бажання» (тобто тяжіють) перейти (тобто вирішитися) в стійкі ступені. Стійкі ж ступені, навпаки, звучать спокійно і равновесно.
Нестійкі ступені завжди вирішуються в найближчі стійкі. Так, наприклад, сьома і друга сходинки тяжіють в першу, другу і четверту можуть вирішитися в третю, четверта і шоста ступені оточують п'яту і тому їм зручно переходити саме в неї.
дозвіл нестійких ступенів у стійкі
Співати ступені потрібно в натуральному мажорі і гармонічному мінорі
Ви напевно вже знаєте, що мажорний і мінорний лад відрізняються за своєю будовою, по порядку тонів і півтонів. Якщо призабули, то можна прочитати про це тут. Так от, для зручності мінор у прикладах узятий відразу в гармонійному вигляді, тобто з підвищеною сьомий сходинкою. Тому не лякайтеся тих випадкових знаків альтерації, які вам весь час будуть потрапляти в мінорних гамах.
Як опевать ступені?
Дуже співаємо одну із стійких сходинок і потім по черзі переходимо на одну з двох сусідніх нестійких: спочатку вище, потім нижче або навпаки. Тобто, наприклад, в до мажорі у нас стійкі звуки - до, ми і сіль, тому опеванія будуть такі:
Объяснение:
Тема Испании была одной из самых модных в эпоху Романтизма. В литературе, искусстве и театре того времени то и дело воспевали эту удивительную солнечную страну с древней историей и колоритными традициями. Не обошел ее своим вниманием и М.И. Глинка. Композитор никогда не скрывал своей любви к загранице, ведь он с самого детства мечтал побывать в далеких странах. Но среди прочих его более всего как раз привлекала Испания. Свои восторженные впечатления от пребывания в южном государстве он воплотил в двух «Испанских увертюрах». Первая из них – пышная и торжественная «Арагонская хота».
Историю создания «Арагонской Хоты» Глинки, содержание произведения и множество интересных фактов читайте на нашей странице.
История создания
Впервые о создании «Блестящего каприччио для большого оркестра на тему Арагонской хоты», а именно так изначально называлось это симфоническое произведение, Глинка задумался в 1844 – начале 1845-х гг., когда находился в Париже. Во французской столице композитор постоянно встречался с Г. Берлиозом, который лично знакомил его со своими творениями. В один из вечеров он представил на суд Михаила Ивановича «Римский карнавал». Прослушивание этой программной увертюры напомнило Глинке о его итальянском путешествии, и он решил во что бы то ни стало сочинить концертные пьесы для оркестра под названием «Живописные картины».
Михаил Иванович Глинка
За написание первого сочинения из этого цикла он пообещал взяться сразу по приезду в Испанию, и ему в этом должен был местный фольклор, который он намеревался тщательно изучить.
В 1845 году в день своего рождения Михаил Иванович отправляется в путешествие по Испании. По дороге в Мадрид Глинка посещает Вальядолид, где получает первые, наиболее яркие впечатления от испанской культуры. Больше всего русского композитора удивляло то, как жители этого города проводили свои вечера – соседи собирались целыми семьями, играли на музыкальных инструментах, пели и плясали.
Во время одного из таких собраний сын местного предпринимателя Феликс Кастильо исполнил на гитаре арагонскую хоту. Глинка был настолько впечатлен услышанным произведением, что сохранил его в памяти вместе со всеми вариациями, которые исполнил юноша. Приехав в Мадрид, композитор тут же сел за создание «Блестящего капричя
ТОНАЛЬНОСТЬ РЕ БЕМОЛЬ МАЖОР - ИМЕЕТ 5 БЕМОЛЕЙ: СИ -МИ - ЛЯ -РЕ -СОЛЬ.
V -ЭТО НАДО ПОНИМАТЬ -5 СТУПЕНЬ, Т.Е. ДОМИНАНТА. ТОГДА ТАК:
D53 -ЛЯ БЕМОЛЬ -ДО -МИ БЕМОЛЬ
D6 - ДО - МИ БЕМОЛЬ - ЛЯ БЕМОЛЬ
D64 - МИ БЕМОЛЬ - ЛЯ БЕМОЛЬ -ДО