Романс (ісп. romance/romanza, англ. romance, італ. romanza, нім. Romanze, фр. romance, порт. romance, рум. romanţă) — невеликий за обсягом вірш та музичний твір для сольного співу з інструментальним акомпанементом.
Так називалися пісні народною мовою в Іспанії, на противагу пісням латиною, які пов'язувалися спочатку з боротьбою проти маврів. Пізніше вони поширились і в інших країнах, набувши відмінного змісту, ставши піснями про кохання (Англія, Франція та інші).
В Україні вже в 19 столітті романс існував як авторська пісня, тут до його поширення прилучалися й українські поети (Є. Гребінка: «Очи черные…»). На межі 19-20 століття романс поширився в українській ліриці (Леся Українка, Агатангел Кримський та інші), маючи спорадичні прояви і в попередні роки.
Перший цикл романсів вів Людвіг Ван Бетховен, Франц Шуберт, Роберт Шуман (Німеччина), Дмитро Бортнянський
Так, у поетичній спадщині Спиридона Черкасенка знаходимо чимало романсів («К. К-вій», «Ви не забули», «Не проклинай», «З квіток рожевих», «Хвилини щастя» та інші). В українській музиці також вживається термін «солоспів».
На початку і в середині XX століття всесвітньо відомими стали українські пісні-романси «В саду осіннім айстри білі» (народна), «Черемшина» (музика Василя Михайлюка, слова Миколи Юрійчука), «Квітка з полонини» (Романа Савицького).
По словам автора, взяться за эту тему его побудило то обстоятельство, что история русского балетного театра, по разным причинам, оказалась неполной и разрозненной. Произошло это из-за жесткой политической цензуры, потери архивов великих хореографов, а также из-за того, что многие известные артисты вывезли за границу свои мемуары. В своем историческом экскурсе автор попытался соединить материалы крупнейшего российского историка балета Веры Красовской, вы деятеля Сержа Лифаря и журналиста, критика, историка балета Сергея Худекова.
"Я не претендую на научную работу, но думаю, что это будет интересно и полезно для ценителей балета, а также для студентов хореографических училищ", – сказал Борис Бланков, выступивший ранее составителем книги о выдающемся русском танцовщике, солисте Кировского театра Юрии Соловьеве. В настоящее время петербуржец работает над второй книгой "Истории русского балета", в которую войдет его послереволюционный период.