Подолання корупції – головне захоплення української влади. Шкода, що поки воно лишається на аматорському рівні і більше схоже на хобі, аніж на основну мету. За той час, поки Україна вкотре вдається до спроб перемогти це прикре явище, авторитетні іноземні науковці вже досліджують ситуацію і намагаються розібратись, в чому ж наша проблема.
Так, економіст, професор Гарвардського університету Дарон Аджемоґлу (Daron Acemoglu)і політолог, професор Чиказького університету Джеймс Робінсон (James A. Robinson), що також є авторами бестселера «Чому нації занепадають? Походження влади, багатства і бідності», у матеріалі для project-syndicate наводять свою точку зору на ситуацію в Україні.
Mind разом із бюро перекладів «Профпереклад» пропонують переклад статті зазначених авторів.
За останні десятиріччя після падіння комунізму польський та український досвід з точки зору економічного розвитку є абсолютно протилежним. У той час як Польща обрала шлях демократичного громадянського суспільства і стала багатшою, Україна залишалася у полоні клептократичних інститутів, які прищепили культуру корупції та зруйнували довіру населення.
У стані загальної ейфорії, що настала відразу після розпаду Радянського Союзу, нікому й не спало б на думку, що Україна – промислово розвинена країна з високоосвіченою робочою силою та багата на природні ресурси – протягом наступних 28 років перебуватиме у економічному застої. Сусідній Польщі, яка у 1991 році була біднішою за Україну, протягом наступних трьох десятиліть вдалося майже у тричі збільшити свій ВВП на душу населення (за паритетом купівельної спроможності).
Більшість українців розуміють, чому вони відстали: їхня країна є однією з найбільш корумпованих у світі. Але корупція не виникає на пустому місці, тому правильніше буде поставити питання так – що є причиною її існування.
Николай 2 был очень верующим человеком, что олицетворяло идею наместника бога на земле и защитника православной веры, как пример. Если взять пример кровавого воскресения 1905 года, то можно сделать вывод о том, что к царю могли обратиться граждане и простые крестьяне для решения их несущих проблем через манифестации и петиции. Николай 2 выступал как главнокомандующий армией российской империи. В качестве еще одной соц роли можно выделить управленца, руководство страной и принятие важных решений. ппричинами его ролевого конфликта являются природная нерешимость и чрезмерная мягкость и покорность, эти качества недопустимы для императора такой большой страны.