рогрес цивілізації немислимий без безперервної інтенсифікації і розширення масштабів господарської діяльності суспільства. Однак цей позитивний в основному процес часто пов'язаний з нераціональним використанням природних багатств і може привести до незворотних небажаних змін стану природного середовища. У цьому полягає принципова складова все загострюється протиріччя між необхідністю інтенсивного науково-технічного розвитку людства і необхідністю збереження екологічної рівноваги в природі. Зокрема, сьогодні можна говорити про прямий і непрямий вплив виробничої діяльності на склад і властивості атмосфери, на тепловий режим планети і фон радіоактивності; про забруднення Світового океану, водойм, суші; про зменшення запасів прісної води і невідновлюваних сировинних та енергетичних ресурсах; про виділення в біосферу неперерабатываемых біохімічних та токсичних відходів; про екологічний вплив антропогенних, особливо урбанізованих, ландшафтів; про вплив екологічних факторів на фізичне і психічне здоров'я людини і на генофонд людських популяцій і т. п.
Социальные последствия инфляции - происходит перераспределение национального дохода так, что образуется как бы сверхналог на население и в результате возникает отставание темпов роста номинальной, а также реальной заработной платы от резко возрастающих цен на товары и услуги; - терпят ущерб пенсионеры, все категории наемных работников, а также другие категории лиц свободных профессий, доходы которых растут медленнее, чем темпы инфляции. последствия, вызванные инфляцией: - при небольших темпах содействует росту цен и нормы прибыли, являясь фактором временного оживления конъюнктуры; - по мере усиления препятствует воспроизводству, обостряет и социальную напряженность в обществе; - дезорганизует хозяйство галопирующая инфляция, наносит значительный ущерб как крупным корпорациям, так и мелкому бизнесу преимущественно из-за неопределенности рыночной конъюнктуры, затрудняет проведение эффективной политики; - активизирует бегство от денег к товарам, превращая этот процесс в лавинообразный, обостряет товарный голод, подрывает стимулы к денежному накоплению, нарушает функционирование денежно-кредитной системы, возрождает бартер; - провоцирует систему цен, что отрицательно влияет на фискальную систему, так как обесцениваются поступления от налогообложения; при гиперинфляции падает реальное значение налоговых поступлений в бюджет; - обесцениваются сбережения населения, несут большие потери банки и учреждения, предоставляющие кредит; - происходит интернационализация стран, являющаяся причиной перехода инфляции из страны в страну, осложняя международные валютные и кредитные отношения. меры борьбы с инфляцией подразделяются на активные и адаптивные. активные направлены на ликвидацию причин, вызвавших инфляцию. адаптивные представляют собой приспособление к условиям инфляции, смягчение ее отрицательных последствий. активные меры предусматривают использование монетарных рычагов: - контроль за денежной эмиссией; - недопущение эмиссионного финансирования государственного бюджета; - осуществление текущего контроля за денежной массой путем осуществления операций на открытом рынке; - пресечение обращения денежных суррогатов; - проведение денежной реформы конфискационного типа.
Это очень близко к литературе. В романе, повести, рассказе один персонаж - большая редкость. Герой и антигерой - классика жанра. Любовный треугольник - классика жанра. Четыре человека - три мушкетера плюс д'Артаньян - так они вчетвером очень редко в эпизодах участвовали. По большей части Д'Артаньян плюс еще кто то из троих. Четыре танкиста и собака. Ситуация схожая. Повесть состоит из эпизодов в которых участвуют два-три героя из всего экипажа ... В общем, что-то есть то ли в специфике устного повествования, то ли в психологии человеческого восприятия, что оптимальное число персонажей для восприятия - 2-3.
Объяснение:
рогрес цивілізації немислимий без безперервної інтенсифікації і розширення масштабів господарської діяльності суспільства. Однак цей позитивний в основному процес часто пов'язаний з нераціональним використанням природних багатств і може привести до незворотних небажаних змін стану природного середовища. У цьому полягає принципова складова все загострюється протиріччя між необхідністю інтенсивного науково-технічного розвитку людства і необхідністю збереження екологічної рівноваги в природі. Зокрема, сьогодні можна говорити про прямий і непрямий вплив виробничої діяльності на склад і властивості атмосфери, на тепловий режим планети і фон радіоактивності; про забруднення Світового океану, водойм, суші; про зменшення запасів прісної води і невідновлюваних сировинних та енергетичних ресурсах; про виділення в біосферу неперерабатываемых біохімічних та токсичних відходів; про екологічний вплив антропогенних, особливо урбанізованих, ландшафтів; про вплив екологічних факторів на фізичне і психічне здоров'я людини і на генофонд людських популяцій і т. п.