Объяснение:
Націона́льний істо́рико-архітекту́рний запові́дник «Кам'яне́ць». Розташований в Кам'янці-Подільському Хмельницькій області.
Площа заповідника становить 121 гектар. Це передусім Старе місто, затиснене в петлі річки Смотрич, а також прилеглий каньйон Смотрича, Замковий міст, комплекс Старого й Нового замків. Пам'ятки Нового плану, Руських і Польських фільварків не є об'єктами заповідника.
Станом на 2013 р. в Кам'янці зареєстровано 282 пам'ятки культурної спадщини, зокрема 169 пам'яток архітектури (104 національного і 65 — місцевого значення), 31 пам'ятка історії, 8 пам'яток археології, 2 пам'ятки садово-паркового мистецтва, 72 пам'ятки природи (з них дві пам'ятки природи національного значення — геологічна пам'ятка природи загальнодержавного значення Смотрицький каньйон і Ботанічний сад). Усі вони перебувають у різній власності: державній, комунальній, приватній, Хмельницької облради, власності релігійних громад тощо. За цим показником Кам'янець-Подільський посідає третє місце в Україні (після Києва та Львова).
Історія заповіднику.
Ще 23 березня 1928 у Харкові Рада Народних Комісарі почали бути поганими старовинними фортечними спорудами, Руською та Польською брамами, вежею Стефана Баторія було оголошено державним історико-культурним заповідником і передано з усім майном, що мало історико-культурне значення, у відання наркомату освіти УРСР.
Проголошення фортеці заповідником стало важливим, але тільки першим кроком до визнання заповідною всієї території Старого міста. Але поки це сталося, місто зазнало непоправних утрат: більшовицька влада ще до війни стерла з лиця землі низку прекрасних храмів: Вірменський Миколаївський, Іоанно-Предтеченський, Казанський, Троїцький у Старому місті, Олександра Невського — на Новому плані.
Чимало пам'яток було пристосовано під потреби виробництва. Так, 1959 створюваний електромеханічний завод розмістили в приміщеннях колишнього Кармелітського монастиря. З перших повоєнних років ткацька фабрика експлуатувала будинок Подільської духовної семінарії, тютюнова — фортечні казарми, а швейна фабрика і досі на повну потужність використовує будинок окружного суду.
20 лютого 1967 Рада Міністрів УРСР видала Постанову, в якій, зокрема, передбачено створити історико-архітектурний заповідник у Кам'янці-Подільського (інші міста, названі в постанові — Київ, Львів, Луцьк, Білгород-Дністровський, Новгород-Сіверський).
Постановою від 18 травня 1977 Рада Міністрів УРСР оголосила, що Старе місто Кам'янця-Подільського — це Кам'янець-Подільський державний історико-архітектурний заповідник (ДІАЗ).
Указом Президента України від 30 квітня 1998 Кам'янець-Подільський ДІАЗ перетворено на НІАЗ «Кам'янець».
14 жовтня 1998 Міністерство культури й мистецтв, а наступного дня Державний комітет будівництва, архітектури та житлової політики затвердили (за поданням Хмельницької облдержадміністрації) Положення про НІАЗ. Згідно з цим Положенням, НІАЗ «Кам'янець» є національним закладом культури у підпорядкуванні Хмельницької облдержадміністрації. А основними завданнями НІАЗу є охорона належних йому об'єктів, організація реставрації та використання пам'яток, регенерація архітектурного середовища, пам'яткоохоронна, науково-дослідницька, культурно-освітня робота для популяризації містобудівельної архітектурної спадщини Старого міста як національного культурного надбання.
Директор заповідника (від 3 вересня 1987) — Василь Володимирович Фенцур, член Національної спілки архітекторів України.
(надіюсь це то що треба)
я разделяю мнение Льва Толстого. человек должен быть уверенным в меру, так как самодовольные люди не могут переступить через себя, действуют исключительно в свою пользу, думая, что они выше этого. всегда стараются быть лучше, чем на самом деле, хотя лишь обманывают себя. это попытка самовнушения, которая рано или поздно разобьёт человека: со временем приходит осознание того, что он не так уж и велик. гордыня мешает жить полной жизнью, заводить близкие отношения. пока человек адекватно может себя оценить, готов к самосовершенствованию – может свернуть горы. мы должны стремиться к тому, чтобы личный "числитель " увеличивался.
5 октября день учителя
Объяснение:
Исторической предпосылкой для учреждения Дня учителя стала состоявшаяся 5 октября 1966 года в Париже Специальная межправительственная конференция о статусе учителей (Special Intergovernmental Conference on the Status of Teachers). В результате представителями ЮНЕСКО и Международной организации труда был подписан документ «Рекомендации, касающиеся статуса учителей» (Recommendation concerning the Status of Teachers).
В 1994 году Всемирный день учителя отмечался в этот день впервые, и с тех пор праздничные мероприятия неизменно проходят 5 октября, хотя в некоторых странах праздник отмечается и в другие дни, близкие к этой дате. Главное, чтобы празднования не совпали с осенними каникулами в северном полушарии и с весенними каникулами — в южном.
Россия с 1994 года отмечает День учителя по всемирному календарю — 5 октября. Ранее этот профессиональный праздник выпадал на первое воскресенье октября.
В этот день ООН предлагает всем задуматься о том, как изменил их жизнь хороший учитель... (Фото: dotshock, Shutterstock)
В этот день ООН предлагает всем задуматься о том, как изменил их жизнь хороший учитель... (Фото: dotshock, Shutterstock)
Сегодня, во Всемирный день учителя, ООН предлагает родителям и всем гражданам на минуту задуматься о том, как изменил их жизнь хороший учитель, память о котором они сохранили.