Объяснение:
А.С. Пушкин « Капитанская дочка». Главный герой страдал от душевных мук, осознав свою неправоту. Он проиграл крупную сумму, а Савельич (его провожатый) возмутился. В ответ барин своим высокомерием оскорбил преданного слугу. Петр чуть позже понял это и захотел извиниться, ведь не мог спокойно жить с осознанием своей несправедливости. Это понимание и признание ошибки – проявление совести, сущность которой заключается в строгом моральном контроле своих поступков.
Астафьев « Конь с розовой гривой». Этот рассказ о том, как нелегко далось мальчику признание своей ошибки. Подталкиваемый соседскими ребятишками, мальчик Витя решается на обман бабушки (кладет на дно корзинки с земляникой, которую бабушка хотела продать в городе, траву). Но совесть начинает мучить ребёнка сразу же после совершения поступка. Он плохо спит ночь и наутро твёрдо решается сознаться, но не успевает. Бабушка уже уехала в город. По возвращении бабушки Витя горько плачёт и раскаивается в содеянном. И бабушка являет пример истинного великодушия. Видя искреннее раскаяние мальчика, она всё же дарит ему пряник – коня с розовой гривой, о котором он очень мечтал. Этот случай стал для Вити главным нравственным уроком в жизни.
Один буддийский мастер прочёл ученикам прекрасный текст, который растрогал всех. Ученики сразу же спросили:
— Кто написал его?
— Если я скажу, что это Будда, вы будете благоговеть перед текстом, возлагать каждое утро на него цветы и отдавать поклоны. Если я скажу, что этот текст написал патриарх, вы будете испытывать большое почтение, но уже не будете преклоняться перед ним так, как перед текстом Будды. Если я скажу, что автором был монах, вы растеряетесь. А если узнаете, что текст написал наш повар, вы просто посмеётесь, — ответил учитель.
Критика хороша, когда она не лицеприятна. А, действовать человек будет по обстоятельствам и согласно своим принципам. Если бы всё и всегда было так как предполагал В. Г. Белинский.. . было бы идеально. )
Объяснение:
Объяснение:
1. Є зовнішні й внутрішні мотиви вибору професії. Головні з-поміж них: престиж, високий рівень зарплати, кар'єрне зростання, інтерес до професії, умови роботи, можливості подальшої освіти.
На вибір професії впливають ваші здібності, схильності, бажання здобути суспільне визнання.
2. Кожна людина хоча б раз в житті обирала собі професію. Для цього існує так звана “формула вибору професії”, яка в загальному вигляді показує первинний алгоритм прийняття оптимального рішення в поєднанні наступних компонентів: “хочу” – “можу” – “треба”.
I. "Хочу"
Намагання особистості, тобто, інтереси, нахили, мотиви, плани, професійні наміри, це те заняття, яке ти робиш з інтересом, з бажанням, за власною ініціативою (як у школі, так і в позаурочний час). Якщо вибрана справа подобається, то ти охоче будеш працювати, підвищувати свою кваліфікацію, користуватися авторитетом - і в результаті, більше зароблятимеш.
IІ. "Можу"
Можливості особистості, тобто, стан здоров’я, наявний досвід (знання, вміння, навички), психофізіологічні якості, здібності до різних видів діяльності. Наприклад, в якихось справах ти більш успішний, довго можеш займатися цією справою не втомлюючись, а в інших, навпаки, швидко починаєш нервувати, сердитись, у тебе нічого не виходить.
IІІ. "Треба"
Потреби суспільства, тобто, уявлення про обов’язок, моральні установки, ціннісні орієнтації, знання світу професій і про перспективні спеціальності, які користуються попитом на ринку праці, і вірогідність працевлаштування за обраною професією. Слід врахувати, що отримання статусу безробітного – невиграшний початок трудової кар’єри. Тому, вибираючи професію, потрібно узгодити свій вибір з потребами суспільства в кадрах, кон’юнктурою ринку праці.
3. Вибір професії — це важливий крок у доросле життя. В першу чергу – це відповідальність перед батьками, перед суспільством,а найголовніше перед собою! Ця відповідальність полягає в тому, щоб обрати саме свій шлях і ним йти. Робота і все, що з нею пов'язане, займає більшу половину життя людини. Знайти себе в світі професії – означає дістати можливість гідно заробляти, відчувати себе потрібним людям, максимально повно розкрити свої здібності. І тут найважливіше — не схибити.