объяснение:
по горизонтали:
1. главный политический институт в жизни общества.
2. европейское государство, в котором король (королева) «царствует, но не правит».
3. один из признаков государства, сближающий его с понятием «страна.
4. чтобы его получить, одним людям достаточно просто родиться, другим же – пройти через длительную и непростую процедуру.
5. этот период человеческой не знал ни политики, ни государства.
6. выборный глава государства.
7. новый субъект федерации, вошедший в состав россии в 2014 году.
8. форма правления, преобладавшая в древнем мире и в средние века.
по вертикали:
1. за счет них складывается бюджет страны и обеспечивается содержание государственного аппарата.
2. суть этого политического режима хорошо раскрывает фраза одного политика xx века: «все в государстве, ничего вне государства, ничего против государства! »
3. источник суверенитета в демократических странах.
4. политический принцип, обеспечивающий открытость и доступность информации о работе государственных учреждений.
5. «искусство государством».
6. форма демократии, при которой граждане непосредственно участвуют в принятии политических решений.
7. политический режим, фактически сложившийся в большинстве республик бывшего .
8."страна" демократии
ответ: ілля́ юхи́мович рє́пін (стар. рѣпинъ [4], ріпин[5]; 24 липня (5 серпня) 1844, слобода осинівка біля чугуєва, харківська губернія, російська імперія — 29 вересня 1930, куоккала[ru], терійокі, фінляндія) — український художник-живописець. син солдата, в юності працював іконописцем. займався в малювальній школі під керівництвом і. м. крамського, продовжив навчання в петербурзькій академії мистецтв.
з 1878 року — член товариства пересувних художніх виставок. академік імператорської академії мистецтв. професор — керівник майстерні (1894—1907) та ректор (1898—1899) академії мистецтв, викладач школи-майстерні тенішевої; серед його учнів — б. м. кустодієв, і. е. грабар, і. с. куліков[ru], ф. а. малявін, а. п. остроумова-лєбєдєва[ru], м. і. фешин. безпосередній наставник в. о. сєрова.
уже з самого початку свого творчого шляху, з 1870-х років, рєпін став однією з ключових фігур реалізму в російській імперії. художнику вдалось вирішити завдання відбивання в живописному творі всієї різноманітності довколишнього життя, у своїй творчості він зумів охопити всі сторони сучасності, зачепити теми, що турбували громадськість, гостро реагував на злобу доби. рєпінській художній мові була властива пластичність, він сприймав різні стилістичні напрямки від іспанців і голландців xvii століття до олександра іванова[ru] та сучасних французьких імпресіоністів.
розквіт творчості рєпіна припав на 1880-і роки. він створює галерею портретів сучасників, працює як історичний художник і майстер побутових сцен. у жанрі історичного живопису його приваблювала можливість розкрити емоційну виразність пропонованої ситуації. стихією художника була сучасність, і, навіть створюючи картини на теми легендарного минулого, він залишався майстром наболілої сучасності, скорочуючи відстань між глядачем і героями своїх творів. останні 30 років життя рєпін прожив у фінляндії, у своїй садибі пенати в куоккалі. він продовжував працювати, хоча вже не так інтенсивно, як колись. в останні роки він перейшов на біблійні сюжети. у куоккалі рєпін написав мемуари, низка його нарисів увійшла до книги спогадів «далеке близьке». рєпін був близьким другом українського історика дмитра яворницького.
объяснение: