Объяснение:
Что во время Ленинградской войны они целый год прожили без еды. Военные потери: 332 059 убитыми 24 324 небесных потерь 111 142 без вести пропавших Потери среди гражданского населения: 16 747 убитых в результате артиллерийского огня и бомбардировок 632 253 человека умерли от голода. Поэтому он научил меня, что на войне не было чувства собственного достоинства к себе и окружающим, и не имело значения, кто умер за них, были даже дети, чтобы старики пели! Так что лучше бы сказать им большое если бы они не были с нами то тут, то там! Так он учит уважению и чести окружающих!
Зокрема, відразу ж у декількох піснях XVII століття батьківщиною Степана Разіна названо Черкаськ. Нібито версія про те, що Разін народився в Зимовійській станиці, була запущена німецьким істориком О. І. Рігельманом в 70-х роках XVIII століття.[4]
Це був час, коли після придушення пугачовського повстання на Дону знищувалася будь-яка пам'ять про отамана. Його рідна станиця Зимовійська була перенесена на протилежний берег Дона і перейменована в Потьомкінську, будинок, в якому народився Пугачов, був спалений. Намагаючись виправдати таку розправу царського уряду над донською станицею, під час створення «Історії або повіствування про донських козаків» Рігельман, буцімто, придумав історію, що в Зимовійській народився також й інший «злодій і боговідступник», тому станиця була цілком справедливо покарана Катериною II. Він знав, користуючись джерелами, про участь С. Разіна у Зимовій станиці (донці називали «зимовими станицями» посольства, що відправлялися на всю зиму до Москви за отриманням платні для Війська Донського). Участь у такому посольстві шанувалася у донців за особливу честь, а його учасники носили почесне прізвисько «зимовієць». Одним з таких зимовійців і був Разін. Тож Ригельман знайшов привід для обґрунтування своєї версії, приписавши Степана Тимофійовича до уродженців станиці Зимовійської.
Объяснение:
Будет идти назад т.к. будет неизбежно деградировать.