1) Лучкова пилка призначена дня поздовжнього й поперечного розпилювання деревини. У загальному вигляді — це лучок (станок) з натягнутим полотном. Лучкові пилки бувають: розпусні— для повздовжнього пиляння; поперечні—для поперечного розпилювання; втружні — для криволінійного (фігурного) пиляння.
2) Розво́дка — пристрій для відгинання зубів (розведення, розводки) пилок. Для цієї мети уживають розводки різних конструкцій — від сталевих пластин з прорізами до спеціальних кліщів з обмежником.
3) -
4) стусло — столярне пристосування у вигляді лотка для різання дощок (також будь-якого іншого профільного пиломатеріалу) під кутом, як правило 45°. Застосовують для розпилювання плінтусів, багетних планок, дощок для дверних відкосів, інших пиломатеріалів під час підготування з'єднань «на вус».
5) 1. Працювати в халаті або фартуху в береті або косинці.
2. На робочому місці мають знаходитися лише ті інструменти й предмети, які безпосередньо потрібні для виконання практичного завдання.
3. Користуватися слід лише справним, добре налагодженим інструментом.
4. Інструменти й пристосування слід розташовувати на верстаку таким чином, щоб вони не виступали за межі верстака й не падали додолу.
5. Випилювальний столик має бути надійно закріплений.
6. У процесі роботи слід сидіти прямо.
7. Пилочку лобзика слід тримати перпендикулярно до заготовки.
8. Пиляти потрібно рівномірно, виконуючи рухи вгору-вниз, не натискаючи сильно на пилочку, щоб вона не зламалася.
9. Пальці рук не можна розміщувати близько та навпроти руху пилочки.
10. Працюючи інструментом, не можна відволікатися і заважати працювати іншим.
11. Забороняється здмухувати тирсу, яка утворилася в результаті пиляння. Прибирати її необхідно щіткою-зміталкою.
12. Після завершення роботи інструменти потрібно покласти у відповідне місце, а робоче місце прибрати, здати роботу учителю.
При оказании первой медицинской прежде всего необходимо снять с пострадавшего одежду. Попавшее на кожу химическое вещество надо смыть большим количеством воды до исчезновения специфического запаха. Нельзя смывать химические соединения, которые воспламеняются или взрываются при соприкосновении с водой, а также обрабатывать пораженную кожу смоченными водой тампонами и салфетками, так как при этом ядовитое вещество втирается в кожу. Затем на поврежденные участки кожи следует наложить чистую повязку, которую можно пропитать нейтрализующим или обеззараживающим средством. Мазевые (вазелиновые, жировые, маслянистые) повязки противопоказаны, так как они ускоряют проникновение под кожу жирорастворимых химических веществ (например, фосфора). После наложения повязки нужно дать пострадавшему обезболивающее средство.
При попадании кислоты на кожу надо обильно промыть пораженные места под струей воды, затем обмыть их 2%-м раствором питьевой соды или мыльной водой и наложить сухую чистую повязку.
При поражении кожи фосфором и его соединениями ее нужно обработать 5%-м раствором сульфата меди, а после этого 5—10%-м раствором питьевой соды.
Первая при ожогах щелочами производится так же, как и при ожогах кислотами, но их нейтрализацию надо производить 2% -м раствором борной кислоты или раствором лимонной кислоты (столового уксуса).