юдина не тільки пізнає дійсність в процесах сприймання, пам’яті,
мислення, уяви, але разом з тим так чи інакше ставиться до різних фактів
життя, переживає ті чи інші почуття по відношенню до них. Одні явища
дійсності радують її, інші засмучують, одні викликають захоплення, інші –
бентежать тощо. Радість, смуток, захоплення, гнів та ін. – все це різні види
суб’єктивного відношення людини до дійсності, переживання того, що на
неї діє.
ПОЧУТТЯ – це переживання людиною свого ставлення до того, що
вона пізнає, робить, до інших людей і до самої себе.
Емоції та почуття органічно взаємопов’язані, але за змістом і
формою переживання вони не тотожні. Емоція — це загальна активна форма
переживання організмом своєї життєдіяльності.
Функції емоцій: сигнальна, регулювальна, комунікативна.
За до емоцій людина довідається, наскільки значимі
пізнавані нею предмети або явища для задоволення її потреб. Чим більше
значення мають пізнавані об’єкти, тим більш глибокі переживання людини.
Таким чином, емоції виконують сигнальну функцію.
Крім того, стійкі переживання певним чином змінюють поведінку
людини, направляють і підтримують її, що дозволяє говорити про
регулювальну функцію емоцій.
Виділяють також комунікативну функцію емоцій. Зовнішні прояви
емоцій у міміці, пантоміміці дозволяють інформувати інших людей про своє
ставлення до предметів і явищ дійсності.
Фізіологічні основи почуттів.
Коли людина переживає почуття в корі великих півкуль виникає
збудження, яке розповсюджується і на підкоркові центри. У відділах мозку,
які лежать нижче кори великих півкуль, знаходяться різні центри
фізіологічної діяльності організму: дихальної, серцево-судинної, системи
травлення та ін. Тому збудження підкоркових центрів викликає посилену
діяльність ряду внутрішніх органів. В зв’язку з цим переживання почуттів
супроводжується зміною ритму дихання, серцевої діяльності, змінюється
кровопостачання окремих частин організму.
Кора великих півкуль в нормальних умовах здійснює гальмуючий
вплив на підкоркові центри і таким чином стримуються зовнішні прояви
емоцій. Якщо кора мозку приходить в стан надмірного збудження при дії
подразників великої сили, при перевтомі, при сп’янінні, то збуджуються і
центри, які лежать нижче кори, внаслідок чого зникає звична стриманість.
Важливі дані для розуміння природи емоцій були також отримані
при вивченні функціональної асиметрії мозку. Зокрема, виявилося, що ліва
півкуля більшою мірою пов’язана з виникненням і підтриманням
позитивних емоцій, а права – з негативними емоціями.
Метрологические условия
континентальный с малоснежной зимой и теплым с обильными осадками летом.
Характер погоды и метеорологический режим в зимний период определяется влиянием азиатского антициклона, летом – общим падением давления и активизацией циклонической деятельности. Среднегодовая температура воздуха составляет около -2,1 – -2,9°С. Зима холодная малоснежная. Самый холодный месяц – январь, а самый тёплый – июль. Устойчивый снежный покров образуется, как правило, в начале–середине ноября и к концу зимы достигает высоты 0,3–0,4 м.
Среднесуточная температура в январе -21,5 – -22,9°С (абсолютный минимум -50°С). Число дней со снежным покровом составляет в среднем около 150 – 60 дней.
В конце февраля или начале марта бывают непродолжительные оттепели с повышением температуры до +4°С. Продолжительность безморозного периода около 100 дней.
По утрам в долинах рек и вблизи водохранилища наблюдаются густые туманы. Средняя продолжительность туманов составляет около 5,8 часов. Более половины туманов отмечается в холодный период.
Лето тёплое с преобладанием ясной погоды. Среднесуточная температура в июле +15,7 – +17,7°С (абсолютный максимум +35°С). Осадков в течение года выпадает немного (430 – 600 мм), причём основная часть - в виде дождей; месяц больших осадков – июль.
Годовая величина осадков за год составляет в среднем 474 мм, а в отдельные годы колеблется от 330 до 620 мм.
Геологическое условия
Иркутск расположен в долине Ангары в приустьевой части ее притоков Иркута и Ушаковки, в пределах Иркутско-Черемховской равнины, являющейся частью Средне-Сибирского плоскогорья (абс. отм. 420-600 м). В структурно-тектоническом отношении территория находится в пределах Иркутской мезозойской впадины, заполненной отложениями юрской угленосной формации.
биологические условия
На территории г. Иркутска выделено несколько десятков типов почв, от горных тундровых до черноземных. Наиболее пригодными для сельского хозяйства являются черноземные, лугово-черноземные и аллювиально-луговые почвы, приуроченные к лесостепным районам. Таежные почвы имеют меньшую плодородность и повышенную кислотность. На данный момент наиболее плодородные почвы вовлечены в сельскохозяйственную деятельность. Серые лесные почвы используются под посевы зерновых культур.
Кадастровая оценка земель сельхозназначения – низкая.
В процессе эксплуатации почвенного покрова, который, начиная с перестроечного периода, не поддерживается на должном уровне мелиоративными работами, развились процессы его деградации, сократились площади наиболее ценных почв, уменьшился уровень плодородия всего почвенного покрова (водная, ветровая, овражная эрозия, потеря гумуса и уменьшение мощности его слоя, засоление и пр.).
Растительность тесно взаимодействует с абиотическими компонентами: водой, почвой, воздухом и участвует в поддержании равновесия всей геосистемы.
В структуре элементов природного комплекса растительность выполняет такие важные специфические для нее функции как санитарно-гигиенические, декоративно-планировочную и рекреационную, в итоге формируя экологическую среду для благоприятного проживания населения. Основным рекреационным компонентом растительности является лес, который представлен «зеленой зоной города», а в черте города – так называемыми «городскими лесами». Кроме лесов, обеспеченность жителей озелененными территориями дополняется компонентами «внутригородской системы озеленения». В целом, эти три составляющие формируют, так называемый «зеленый фонд города» или другого поселения людей.
К сожалению, на протяжении длительного периода не проводились исследовательские работы по изучению и оценке состояния растительности.
Гидрологические условия
В пределах территории города Иркутска и его ближайшего окружения (радиус 10 км) протекают две крупные реки – Ангара и ее левый приток Иркут, а также расположен приплотинный участок Иркутского водохранилища.
В р. Иркут в пределах границ города и его окружения впадают его правобережные притоки – реки Олха и Кая, в реку Ангару с левого берега – Вересовка и Мегет, с правого берега – Ушаковка.
Объяснение:
юдина не тільки пізнає дійсність в процесах сприймання, пам’яті,
мислення, уяви, але разом з тим так чи інакше ставиться до різних фактів
життя, переживає ті чи інші почуття по відношенню до них. Одні явища
дійсності радують її, інші засмучують, одні викликають захоплення, інші –
бентежать тощо. Радість, смуток, захоплення, гнів та ін. – все це різні види
суб’єктивного відношення людини до дійсності, переживання того, що на
неї діє.
ПОЧУТТЯ – це переживання людиною свого ставлення до того, що
вона пізнає, робить, до інших людей і до самої себе.
Емоції та почуття органічно взаємопов’язані, але за змістом і
формою переживання вони не тотожні. Емоція — це загальна активна форма
переживання організмом своєї життєдіяльності.
Функції емоцій: сигнальна, регулювальна, комунікативна.
За до емоцій людина довідається, наскільки значимі
пізнавані нею предмети або явища для задоволення її потреб. Чим більше
значення мають пізнавані об’єкти, тим більш глибокі переживання людини.
Таким чином, емоції виконують сигнальну функцію.
Крім того, стійкі переживання певним чином змінюють поведінку
людини, направляють і підтримують її, що дозволяє говорити про
регулювальну функцію емоцій.
Виділяють також комунікативну функцію емоцій. Зовнішні прояви
емоцій у міміці, пантоміміці дозволяють інформувати інших людей про своє
ставлення до предметів і явищ дійсності.
Фізіологічні основи почуттів.
Коли людина переживає почуття в корі великих півкуль виникає
збудження, яке розповсюджується і на підкоркові центри. У відділах мозку,
які лежать нижче кори великих півкуль, знаходяться різні центри
фізіологічної діяльності організму: дихальної, серцево-судинної, системи
травлення та ін. Тому збудження підкоркових центрів викликає посилену
діяльність ряду внутрішніх органів. В зв’язку з цим переживання почуттів
супроводжується зміною ритму дихання, серцевої діяльності, змінюється
кровопостачання окремих частин організму.
Кора великих півкуль в нормальних умовах здійснює гальмуючий
вплив на підкоркові центри і таким чином стримуються зовнішні прояви
емоцій. Якщо кора мозку приходить в стан надмірного збудження при дії
подразників великої сили, при перевтомі, при сп’янінні, то збуджуються і
центри, які лежать нижче кори, внаслідок чого зникає звична стриманість.
Важливі дані для розуміння природи емоцій були також отримані
при вивченні функціональної асиметрії мозку. Зокрема, виявилося, що ліва
півкуля більшою мірою пов’язана з виникненням і підтриманням
позитивних емоцій, а права – з негативними емоціями.