На сьогодні забруднення навколишнього середовища досягло критичної точки і ми все частіше чуємо слова «забруднення навколишнього середовища», «забруднення довкілля». Ми вже стали звикати до цих слів і продовжуємо свою бездіяльність.
За даними Всесвітньої Організації Охорони Здоров’я (ВООЗ), у 2007 році вперше зображено вплив шкідливих факторів навколишнього середовища на конкретні хвороби та травми. В доповіді ВООЗ “Профілактика хвороб за до навколишнього середовища – оцінка тяжкості хвороб, викликаних навколишнім середовищем” зазначається, що 24% всіх хвороб у світі виникають та розвиваються через погані умови навколишнього середовища. Причому у дітей з цим пов’язано 33% всіх випадків захворювань!
Основні джерела забруднення довкілля:
Промисловість (довкілля, переробна);
Транспорт ( наприклад автотранспорт міста є джерелом близько 60-70% забруднення повітря);
Сільське господарство ( агрохімікати, добрива, різні засоби для боротьби із хворобами рослин, шкідниками, бур’янами);
Побутові (тверді та рідкі побутові відходи, продукти горіння, що утворюються в результаті роботи опалювальних систем).
Органикалық заттармен адамзат өте ертеден таныс болды. Қантты, майды, крахмалды, т.б. заттарды тағам ретінде қолданды, өсімдіктерден әртүрлі бояулар алып пайдаланды. Кейбір заттарды ашытып, спирт және сірке қышқылын өндірді. XIX ғасырдың басында жануарлар мен өсімдіктер организмдерінің негізі көміртекті заттар екені анықталды. Органикалық химияның ғылымның жеке саласы ретінде бөлінуінің басты себебі, сол кездегі минералды және органикалық заттардың тегіне деген көзқарас болды. 1808 жылы швед ғалымы Я.Берцелиус организмнен алынатын заттарды «органикалық заттар» деп, ал оларды зерттейтін химияның саласын «органикалық химия» деп атауды ұсынды. Сол кездегі кейбір ғалымдар органикалық заттар тек тірі организмде ғана «тіршілік күші» әсерінен түзіледі, оларды бейорганикалық заттар сияқты лабораториялық әдіспен алуға болмайды деп есептеді
Объяснение:
В 1904 г.
Объяснение:
был награжден Нобелевской премией по физиологии и медицине «за работу по физиологии пищеварения, благодаря которой было сформировано более ясное понимание жизненно важных аспектов этого вопроса»