Растения - живые существа, значит, они дышат и питаются. Дышат растения так: из воздуха они поглощают частицы кислорода, при этом выделяют в воздух углекислый газ. А как растения питаются?
Вы знаете, что своими корнями растения всасывают из почвы воду с растворёнными в ней минеральными солями. Но как же растения получают главные питательные вещества - сахар, крахмал? Ведь их нет в почве, а в растениях они есть.
Оказывается, листья растений из частиц воды и углекислого газа получают сахар, крахмал. Вода поступает в листья по стеблю из корня, а углекислый газ листья поглощают из воздуха. Весь процесс возможен только на свету.
Почему же для его работы требуется свет? Солнечный свет снабжает растение энергией. Энергия нужна для работы любой машины и жизни любого существа.
Животные и люди не смогли бы жить без растений. Ведь ни одно животное, ни один человек не могут из воды и углекислого газа получить питательные вещества. Это делают только растения. А животные и люди едят растения и получают для жизни энергию.
Вместе с питательными веществами, в процессе питания растения, образуется еще и кислород! Растения выделяют его в воздух. Если бы на Земле не росли растения, в воздухе не было бы кислорода. Животные и люди не смогли бы тогда жить на Земле!
Поэтому охранять растения - значит заботиться обо всём живом.
Объяснение:
Н ТОЛЬКО ТАК. САМ(А) СОКРАТИШЬ ИЛИ КАК ТЕБЕ НАДО
Встановити 100% безпеку харчових продуктів науково неможливо. Втім, аргументувати безпечність генетично-модифікованої їжі тільки на принципі Argumentum ad Ignorantiam було б помилково. Тому генетично-модифіковані продукти проходять докладні аналізи, що базуються на сучасних наукових знаннях.
Одним з можливих ризиків вживання генетично модифікованої їжі розглядається її потенційна алергенність. Коли новий ген вбудовують в геном рослини, то кінцевим результатом є синтез в рослині нового білка, який може бути новим в дієті. Через це ми не можемо визначити алергенність продукту, базуючись на минулому досвіді. Теоретично, кожний протеїн може потенційно бути тригером алергійної реакції, якщо на його поверхні є специфічні місця зв'язку до IgE антитіл. Антитіла, які специфічні для конкретного антигену, виробляються в організмі індивідууму, чутливого до алергену. Чутливість до алергенів часто залежить від генетичної схильності. Розрахування алергійного потенціалу не можна зробити зі 100%-ною впевненістю. Нові потенційні алергени формуються також у сортах конвенційної селекції, але відслідкувати подібні алергени дуже важко, крім того, процедура допуску конвенційних сортів аналізу на алергенність не передбачається.Окремі продукти генів, що переносяться в організм генно-інженерними методами, можуть демонструвати токсичні властивості. В 1999 році опублікована стаття Арпада Пуштаї (Árpád Pusztai) щодо токсичності генно-модифікованої картоплі для щурів. В картоплю було вбудовано ген лектину з підсніжника з метою підвищити стійкість картоплі до нематод. Згодовування картоплі щурам продемонструвало токсичний ефект генно-модифікованого сорту[34]. Опублікуванню даних передував гучний скандал, оскільки результати були представлені до експертної оцінки науковцями. Запропоноване Пуштаї пояснення, що менше лектин, а скоріш б перенесення гену, викликав токсичний ефект, не підтримане більшістю науковців, оскільки даних, представлених у статті, недостатньо для формулювання саме таких висновків. Розробка трансгенної картоплі з геном лектину припинена.
Однією з проблем, пов'язаних з трансгенними рослинами є потенційний вплив на ряд екосистем.
Объяснение: