мурманская область находится на северо-западе россии, частично за северным полярным кругом. территория области располагается на кристаллическом щите, уникальным минералогическим составом. более полутора сотен из этих минералов не встречаются более нигде.
в недрах кольского полуострова насчитывается до 75% всех элементов. среди них есть медь, железо, никель, , титан, редкие металлы. в мурманской области расположено крупнейшее в россии месторождение палладия и платины – федорово-панское.
какие полезные ископаемые добываются в мурманской области? самым значимым среди ресурсов, добываемых в регионе, можно назвать минералы хибинских апатито-нефелиновых руд. апатит часто называют «камнем плодородия», так как он служит сырьем для производства фосфатных удобрений. нефелин или алюмосиликат натрия и калия без остатка используется для изготовления соды, глинозема, поташа и цемента. а из глинозема, в свою очередь, получают алюминий. нефелин представляет собой идеальное сырье для промышленности и цветной металлургии. запасы полезных ископаемых хибинского месторождения способны удовлетворить потребность страны в нефелине.
основные запасы природного газа в области в двух крупных месторождениях. открыты на шельфе баренцева моря и перспективные залежи нефти.
на кольском полуострове встречаются слюда и самоцветы, наиболее известными из которых являются амазонит, хризолит, гранат и аметисты терского берега. в мурманской области находятся крупнейшие месторождения щеточных аметистов, а также дымчатого и черного кварцев.
область располагает неограниченными запасами строительных материалов – каменных и песчано-гравийных. в мурманской области добывают редкой красоты облицовочные и декоративные камни.
ФедоровІван, Іван Федоров Моськвітін [близько 1510–5(14) .12.1583, Львів, похований в Онуфрієвом монастирі], засновник книгодрукування в Росії і на Україні. Був дияконом церкви Ніколи Гостунського в Московському Кремлі. Ймовірно, в 50-х рр. 16 ст працював В т. н. анонімній друкарні в Москві. З 19 квітня 1563 по 1 березня 1564 Ф. разом з Петром Мстіславцемнадрукував «Апостол», що став першою російською датованою друкарською книгою. Заздалегідь він провів велику роботу текстології і редакторської. «Апостол» рясно орнаментований. Творчо переробивши орнаментальні прийоми школи Феодосія Ізографа, Ф. створив т.з. старопечатний стиль. Шрифт Ф. розробив на основі московського півуставного листа середини 16 ст У 1565 Ф. і Мстіславец надрукували в Москві 2 видання «Часослова». У 1566 із-за переслідувань з боку осифлянськой церковної верхівки їм довелося покинути Російську державу і переїхати до Литви. Нова друкарня була заснована в Заблудове, в маєтку гетьмана Р. А. Ходкевіча, де в 1569 були надруковані «Учительноє євангеліє», а в 1570 – «Псалтир» з «Часословцем». Потім Ф. переїхав до Львова. Тут в 1574 він надрукував нове видання «Апостола» зі своєю післямовою – «Повість... откуду начася і який звіримося друкарня ся». У тому ж році він випустив Буквар – перший російський друкарський підручник (см.мал.(малюнок) ). Четверта друкарня Ф. заснована в Острозі (у маєтку кн. До. До. Острожського), тут в 1578 їм випущені азбука, в 1580 – «Новий заповіт» з «Псалтирью» і алфавітно-наочним покажчиком «Книжка, збори речей потрібних», в 1580–81 – перша повна слов'янська Біблія (т.з. Острожськая біблія), в 1581 – «Хронологія» Андрія Римши. Ф. був різностороннім майстром, що володів багатьма ремеслами: відливав гармати, винайшов багатоствольну мортиру. У 1909 у Москві відкритий пам'ятник Ф. (скульптор С. М. Волнухин).
Объяснение:
Книгодрукування в Україні та його основоположник
Туберкулез- болезнь ,Дизентерия- болезнь , Эхинококкоз-возбудитель,
Грипп-болезнь , Гепатит- болезнь , Малярия- возбудитель, Аскаридоз-возбудитель.