Хотя в наши дни доподлинно неизвестно, где появляются первые струи Москвы-реки, столичные власти решили создать новую достопримечательность — Исток реки. На его приблизительном месте в 2004 году, в 200-летний юбилей московского водопровода, установили небольшую часовню, посвящённую иконе Богородицы «Святой источник». Святилище построено на 148-м километре Минского шоссе и выглядит очень нарядным из-за обилия украшающих его икон. Внутри на месте алтаря находится большая чаша с 40 питьевыми фонтанчиками. Здесь же красуется миниатюрный символический первый мост через Москву-реку, ставший местом паломничества молодожёнов.
Церковь Успения Пресвятой Богородицы в МышкиноВ селе Новопокров туристы любуются Покровской церковью, выстроенной в стиле неоклассицизма в далёком 1820 году.
В селе Мышкино, на левом берегу Можайского водохранилища, находится ещё одна старинная церковь, постройки 1867 года. Название её — Успенская, стиль постройки — русско-византийский.
На противоположном побережье водохранилища, около села Тушков городок, стоит посетить древнее городище. Известность археологическому памятнику обеспечило найденное при его раскопках золотое украшение в виде цветка лотоса. Учёные полагают, что эта драгоценность красовалась в своё время на шапке Мономаха и была утеряна в этой местности князем Андреем Можайским.
Космодамианская набережнаяНа Москве-реке, в границах столицы, расположено множество старинных храмов: Лужецкий, Андреевский, старейший Данилов монастырь, а также уникальная Ново-Соловецкая Марчуговская пустынь.
Дербеневская набережнаяНа Космодамианской набережной реки эффектно выделяется круглое здание с венчающим его десятиметровым скрипичным ключом — Московский международный Дом музыки постройки XXI века. Архитектор этого культурного центра — Зураб Церетели.
1.Лісостепова зона займає 34% території України. Південна межа її проходить на північ від Великої Михайлівки, Ширяєвого, через Первомайськ, поблизу Новоукраїнки, Кіровограда, Олександрії, вздовж р. Ворскла до Кобеляків, через Красно-град, Балаклею, вздовж р. Оскіл до кордону з Росією.Лісостепова зона України простягається від Передкарпаття до західних відрогів Середньоросійської височини майже на 1 100 км.
2.Різноманітність ландшафтів залежить від контрастів рельєфу, складу покривних порід, історії розвитку території. Тут знаходяться Волинська, Подільська та Придніпровська височини, Придніпровська низовина, західні відроги Середньоросійської височини. Всі вони дуже розчленовані. Коливання висот місцевості зумовлюють властиву для Лісостепу вертикальну зміну ландшафтів.
3.Лісостепову зону перетинають річки басейнів Дніпра, Сіверського Дінця, Південного і Західного Бугу, Дністра.
4.Середні температури липня на північному заході становлять +18°С, на півдні +22°С; січня -5 -8°С, найнижчі температури зареєстровано на сході -36°С. Тривалість періоду з середньодобовими температурами від +5 до +15°С становить на заході 100-110 днів, на лівобережжі Дніпра – 80-90 днів. Безморозний період триває на заході 190-180, на сході - 160-150 днів. Річна сума опадів на заході зони 550-750, на сході - 450 мм, а випаровуваність відповідно 550 і 750 мм. Найбільше опадів (65-75%) буває влітку. Коефіцієнт зволоження (відношення суми опадів до випаровуваності) змінюється від 2,8 (Львів), 2,0 (Хмельницький) до 1,4-1,2 на півдні. Співвідношення тепла і вологи в лісостеповій зоні сприятливе для вирощування різноманітних сільськогосподарських культур. Внаслідок чергування вологих і посушливих років ігаються нестійкість зволоження, зростання посушливості в східному напрямі.
5.Поширеними ґрунтами в Лісостепу є мало- і середньо-гумусні типові чорноземи, опідзолені чорноземи і темно-сірі ґрунти, сірі та ясно-сірі лісові ґрунти. На терасах Дніпра трапляються солонцюваті ґрунти, солонці та солончаки, в річкових долинах - лучні, дернові та болотні ґрунти.Чорноземи сформувались на вододільних поверхнях центральної і південної частин Придніпровської височини, на лівобережній терасовій низовинній рівнині. Типові мало-гумусні чорноземи мають потужність до 130 см, вміст гумусу становить 4-5%. Опідзолені чорноземи і темно-сірі ґрунти сформувались на правобережжі Дніпра по краях типових чорноземів, на Придніпровській низовині - на розчленованих правобережжях приток Дніпра; вони містять 3-6% гумусу. Сірі і світло-сірі лісові ґрунти розвинуті на Волинській і Подільській височинах, вершинних поверхнях Придніпровської височини, вздовж берегів річок Псла, Ворскли та ін. На давніх терасах, у широких зниженнях сформувались лучно-чорноземні ґрунти, в заплавах річок - лучні, дернові та болотні ґрунти. Однак загальна заболоченість зони незначна - 1,6%.
6.Природна рослинність представлена залишками остепнених луків і степів, дубових і дубово-грабових масивів, а на Лівобережжі - дубово-кленових лісів. Первісних степів і лісів збереглося мало. Сучасна середня лісистість становить 12,5%. З дерев найпоширеніший дуб (43% лісопокритої площі). Крім того, є граб, бук, сосна, вільха, береза. Великі площі зайняті дібровами з багатоярусною структурою: деревний ярус складають дуб звичайний, граб звичайний, в'яз, липа серцелиста, груша звичайна.В чагарниковому ярусі ростуть берест, клен бородавчатий і європейський, шипшина тощо; у трав'яному - копитень, папороть, осока та ін. Лучні степи і остепнені луки збереглись у заповіднику Михайлівська Цілина. Лучна і болотна рослинність поширена переважно в долинах річок. Розораність лісостепової зони становить 75-85%. У фауні представлені як лісові, так і степові види тварин.
7.У фауні представлені як лісові, так і степові види тварин.