Соч Прочитай текст. ответь на вопросы. (5 б)
Летучая мышь
О ней рассказывают много небылиц. Ведь летучая мышь очень необычна. Не то зверь, не то птица.
Этот зверек очень полезен. Летучая мышь поедает вредных насекомых. Днем она спит в дупле. Широкими крыльями, как плащом, укрывается мышь. Настает ночь. Летучая мышь летит на охоту. Ночью птицы спят, а мыши охотятся.
ответь на вопросы.
Чем необычна летучая мышь?
.
В начале рассказа сказано, что летучая мышь «не то зверь, не то птица». Так кто же она?
.
Чем полезна летучая мышь?
.
Когда она охотится?
.
Как летучая мышь проводит день?

👇

Увидеть ответ

Ответ:

alial1

12.07.2022

помните :<

4,7(16 оценок)

Открыть все ответы

Ответ:

bikimbetovadarina

12.07.2022

Правильні відомості про Землю та її форму з’явились не відразу, не в один час і не водному місці. Проте де саме, коли, у якого народу вони були найбільш правильними, з’ясувати важко. Дуже вже мало збереглося про це вірогідних стародавніх документів та матеріальних пам’яток.
Одна з найдавніших культурних країн на Землі – Китай. За кілька тисяч років до н.е. китайці мали писемність, уміли зображати місцевість на карті і складали географічні описи. Та, на жаль, старокитайські „рисунки” (карти) і описи земель ще майже не вивчені.

Індійська культура теж дуже давня. За переказами, індійці уявляли собі Землю у вигляді площини, що лежить на спинах слонів. Цінні історичні матеріали дійшли до нас і від стародавніх народів, які жили на Близькому Сході, в басейні рр. Тігру та Єфрату, в дельті Нілу і вздовж берегів Середземного моря в Малій Азії і Південній Європі. До наших часів дійшли писані документи з стародавньої Вавілонії. Давність їх – близько 6000 років. Вавілоняни, в свою чергу, успадкували знання від ще більш стародавніх народів. Вавілоняни вважали, що Земля має вигляд гори, західний схил якої займає Вавілонія. Вони помітили, що на південь від Вавілону – море, а на сході височать гори, через які не наважувались переходити. Тому їм здавалось, що Вавілонія розташована на західному схилі „світової” гори. Гора ця – кругла, і оточена вона морем, а на море, як перевернута чаша, спирається тверде небо – небесний світ. На небі, як і на Землі, є суша, вода та повітря. Небесна суша – це пояс сузір’їв Зодіаку, який як гребля, простягнувся серед небесного моря. По цьому поясі суші рухаються Сонце, Місяць і п’ять планет. Під Землею знаходиться безодня – пекло, куди спускаються душі померлих; уночі Сонце проходить через це підземелля від західного краю Землі до східного, щоб уранці знову почати свій денний шлях по небу гаючи, як за морським горизонтом заходить Сонце, люди думали, що воно спускається в море і що сходити воно теж повинно з моря. Отже, в основі уявлень стародавніх вавілонян про Землю лежали за явищами природи. Проте знання їх були обмежені, і через те вони не могли правильно пояснити ці явища. Народи, які жили в Палестині, інакше уявляли собі Землю, ніж вавілоняни. Стародавні євреї жили на рівнині, і Земля здавалась їм рівниною, на якій подекуди височать гори. Особливе місце у світобудові євреї відводили вітрам, які приносять з собою то дощ, то посуху. Оселя вітрів, на їх думку, міститься в нижньому поясі неба і відокремлює собою Землю від небесних вод: снігу, дощу і граду. Під Землею залягає вода, від якої догори йдуть канали, що живлять моря і ріки. Уявлень про форму всієї Землі у стародавніх євреїв, очевидно, не було. Відомо, що фінікійці, єгиптяни і стародавні греки були добрими мореплавцями: навіть на невеликих кораблях вони сміливо вирушали в далекі плавання і відкривали нові землі. Дуже багато чим географія завдячує еллінам, або стародавнім грекам. Цей нечисленний народ, що жив на півдні Балканського і Апеннінського півостровів Європи, створив високу культуру. Про найдавніші відомі нам уявлення греків про Землю ми знаємо з поем Гомера – „Одіссеї” і „Ілліади” (12-8 ст. до н.е.). З цих творів видно, що греки уявляли собі Землю трохи опуклим диском, який нагадує щит воїна. Сушу кругом обтікає ріка Океан. Над Землею розкинувся мідний небозвід, по якому рухається Сонце, піднімаючись щодня з вод Океану на сході і поринаючи в них на заході.

4,5(82 оценок)

Ответ:

EnderCrash7821

12.07.2022

Летоисчисление в древнем Египте.
У древних Египтян был солнечный календарь.
Новый год начинался 19 июня — в день, когда на небе появлялась звезда Сириус.

Египтяне определили год как период между двумя солнцестояниями и посчитали его равным 365 дням. Он состоял из 12 месяцев по 30. Последние 5 дней года не входили ни в один месяц, добавлялись в конце последнего месяца.
Названия египетских месяцев:
1.Тот 2.Паофи 3.Хатир 4.Хойак 5.Тиби 6.Мехир 7.Фаменот 8.Фармути 9.Пахон 10.Паини 11.Эпифи 12.Месоре.

Летоисчисление в древнем Риме.
В Римской империи счет велся от "основания Рима" с 21 апреля 753 г.до н.э.
Кроме того, каждый правитель создавал свой календарь, основанный на времени его правления.

Когда к власти в Риме пришел Гай Юлий Цезарь, то он осознал неудобство и неэффективность существовавшей системы летоисчисления. В старом римском году было только 304 дня в 10 месяцах. Поэтому были придуманы дополнительные месяцы, нынешние январь и февраль.

Дальнейшие поправки системы летоисчисления в Древнем Риме были сделаны при Августе в 4 году нашей эры, когда свои имена получили нынешние месяцы июль и август, в честь известных римских правителей. Кроме этого, один раз в четыре года вводился дополнительный день — 29 февраля в високосный год.

Получившийся таким образом юлианский год продолжительностью 365 с четвертью дней лишь на 11 минут не совпадал с продолжительностью вращения нашей планеты. Использовалась такая система летоисчисления до 1582 года.

Таким образом, римская система летоисчисления просуществовала в употреблении более чем в течение тринадцати столетий.

4,8(79 оценок)

Это интересно:

Стиль-и-уход-за-собой

26.01.2020

Как отчистить сандалии Rainbow...

Стиль-и-уход-за-собой

18.02.2021

Как избавиться от темных кругов под глазами: советы от экспертов...

16.02.2023

Как расширить границы разума: несколько простых способов...

31.05.2021

Как перестать бояться быть счастливым: 7 советов для изменения мышления...