Існує кілька гіпотез про походження природного супутника Землі – Місяця. Згідно з теорією Гігантського зіткнення, Місяць утворився в результаті потужного зіткнення двох небесних тіл, протопланет Гея (молода планета Земля) і Тейя, що відбулося близько 4,36 млрд. років тому.
Удар припав по дотичній. У результаті Тейя, розміром приблизно з планету Марс, зруйнувала частину речовини мантії Геї, але також розпалася сама. Уламки були відкинуті на навколоземну орбіту. Пізніше з них сформувався Місяць (дивіться модель зіткнення за посиланням - при. Вченого Кота)
Але яким би було наше життя, якби Місяця не було зовсім? Ось лише п'ять речей, які трапилися б, якби Земля не мала супутника.
Ночі стали б набагато темнішими. Найяскравішим небесним тілом у темному нічному небі стала б планета Венера, проте її світла було б недостатньо для того, щоб висвітлити небо.
Без Місяця день на Землі тривав би Бог який час. Вважається, що в результаті зіткнення з Тейєй, Земля отримала прискорення обертання, і земна доба стала тривати по 5 годин на день (п'ять, Карл!), а року стало більше 1000 днів! З плином часу, завдяки гравітаційному впливу Місяця, кількість годин на добу впорядкувалася до звичних нам 24 годин.
Важко уявити, які контури мали б материки планети Земля. Притягання Місяця впливає формування океанських припливів і відливів, та її обертання навколо Землі змушує приливну хвилю слідувати за Місяцем океаном. Максимальна амплітуда хвилі може становити 18 метрів.
Без Місяця не було б і місячних затемнень. Як то кажуть, немає тіла (в даному випадку небесного) – немає діла.
З часом, без Місяця нахил осі нашої Землі мав би змінюватися. Ця обставина кардинально змінила погодні умови на Землі. Зараз, завдяки Місяцю, земна вісь залишається під нахилом 23,5 градусів. Через нахил осі положення Сонця над Землею протягом року постійно змінюється, це призводить до зміни пір року.
Нарешті, Місяць займає певне місце у культурі людства та релігійних традиціях. Якби не було Місяця, люди не мали б звичного для них календаря. Наприклад, у християн дата святкування Великодня визначається за датою першого весняного повного місяця, а у мусульман щорічно народження нового місяця знаменує початок місяця посту - Рамадан. Як зазначалися б ці та інші дати - просто розуму незбагненно!
Клязьма берет начало на южном склоне Клинско-Дмитровской возвышенности, около деревни Кочергино, в Химкинском районе. Ее длина - 686 км. Площадь бассейна - 42,5 тысячи кв. км. Она протекает в пределах Московской и Владимирской областей. Ее протяженность на территории Московской области составляет 228 км, в нее впадают 222 реки и речки. Наиболее значительными из них являются: правые притоки - Воря, Шерна и Киржач, левые - Шаловка, Дрезна и Поля.
Еще в IX-XI веках Клязьма была частью торгового пути из Балтики на Волгу и Каспий, в Персию и Аравию. Тогда Клязьма, окруженная сплошными лесами, была значительно многоводней, чем теперь. От ее верховий через Яузу и Москву можно было попасть на Оку, а через притоки Дубны - в Верхнюю Волгу. В 1155 году князь Андрей Боголюбский поднялся от Киева по Днепру и, использовав волоки, вышел в верховья Яузы, которая почти вплотную подходит к верховьям Клязьмы. Он дошел по Клязьме до Владимира и сделал его столицей Ростово-Суздальской земли. В XII веке княжество соперничало с угасавшей тогда Киевской Русью. По реке Клязьме поддерживались торговые связи между Новгородом, Смоленском и Волжской Булгарией.
В верховьях Клязьма течет на юго-восток, по волнистой равнине. Долина ее в верхней части узкая, с крутыми берегами. Ниже деревни Черкизово она поворачивает на восток. От станции Хлебниково и поселка Водники начинается Клязьминское водохранилище. Раньше ширина Клязьмы в этом месте составляла от 5 до 20 м. Ниже водохранилища Клязьма долина реки сужается до 600-700 м, а выйдя из полосы известняков расширяется местами до двух-трех километров. Местность здесь заболоченная. В пределах Мещеры Клязьма течет уже медленно. Левая и правая стороны бассейна Клязьмы на этом участке совсем не похожи друг на друга. Слева к долине реки спускается волнистая равнина, прорезанная извилистыми реками Ворей, Шерной и их многочисленными притоками. Подмывая один берег, они образуют высокие обрывы, и напротив них тянутся широкие песчаные пляжи. Справа от Клязьмы лежат обширные заболоченные песчаные низины Мещеры - легендарный Мещерский край, охотничьи угодья.
Пойма Клязьмы в районе Мещеры имеет ширину около километра. Луга здесь прекрасные, с высоким и густым покровом из лучших кормовых злаков: лисохвоста, костра, овсяницы. На этом участке насчитывают около 150 озер. Почвы поймы плодородны. Они содержат много органических и минеральных веществ, которые приносятся весенними водами со склонов Клинско-Дмитровской возвышенности. Некоторые участки распахиваются и используются под огороды.
Местами выше поймы заметны одна или две невысокие террасы, заросшие лесами. На песчаных валах древних террас - сосновые боры без подлеска и травы. На склонах валов - редкие пятна пушистых метелок вейника, а между дюнами, там, где более влажно, появляются кустики черники. На более богатых почвах - сосновые леса с дубом, липой, кленом и пышным травяным покровом.
После слияния с Дрезной Клязьма становится более широкой. У Ногинска ширина реки достигает 40-50м, у Павловского Посада - 70, у Орехова-Зуева - 75, а на границе Московской области - 95 м. На этом участке встречаются глубокие ямы, перекаты, косы и отмели.
Клязьма на территории Московской области замерзает обычно во второй половине ноября, но не раньше 28 октября и не позднее 19 декабря. Вскрывается она в начале или середине апреля, не раньше 31 марта и не позднее 25 мая. Спад воды идет очень медленно. Во время весеннего половодья Клязьма легко меняет русло
Еще в 1902 году в Париже впервые был выпущен правовой акт, касающийся охраны животного мира - конвенция, в которой регулировалась охрана птиц, использующихся в сельском хозяйстве. Вопрос экологии сейчас особо остро стоит в нашей жизни. Но проблема существует уже достаточно давно. Поэтому многие нации приняли решение собираться и создавать международные соглашения по охране окружающей среды. Привести примеры некоторых из них нам предстоит в данной статье. Рамсарская конвенция Целью этого соглашения является правовая охрана окружающей среды, а также сохранение на нашей планете водно-болотных ресурсов. В ее рамках в 1971 году были приняты международные соглашения по охране окружающей среды. Это произошло в иранском городе Рамсар. В конвенции описаны пункты, как каждая страна, принимающая в ней участие, и Международный Комитет могут защите обитателей водно-болотной среды: - Читайте подробнее на FB.ru: http://fb.ru/article/171455/mejdunarodnyie-soglasheniya-po-ohrane-okrujayuschey-sredyi-primeryi
Объяснение:
Існує кілька гіпотез про походження природного супутника Землі – Місяця. Згідно з теорією Гігантського зіткнення, Місяць утворився в результаті потужного зіткнення двох небесних тіл, протопланет Гея (молода планета Земля) і Тейя, що відбулося близько 4,36 млрд. років тому.
Удар припав по дотичній. У результаті Тейя, розміром приблизно з планету Марс, зруйнувала частину речовини мантії Геї, але також розпалася сама. Уламки були відкинуті на навколоземну орбіту. Пізніше з них сформувався Місяць (дивіться модель зіткнення за посиланням - при. Вченого Кота)
Але яким би було наше життя, якби Місяця не було зовсім? Ось лише п'ять речей, які трапилися б, якби Земля не мала супутника.
Ночі стали б набагато темнішими. Найяскравішим небесним тілом у темному нічному небі стала б планета Венера, проте її світла було б недостатньо для того, щоб висвітлити небо.
Без Місяця день на Землі тривав би Бог який час. Вважається, що в результаті зіткнення з Тейєй, Земля отримала прискорення обертання, і земна доба стала тривати по 5 годин на день (п'ять, Карл!), а року стало більше 1000 днів! З плином часу, завдяки гравітаційному впливу Місяця, кількість годин на добу впорядкувалася до звичних нам 24 годин.
Важко уявити, які контури мали б материки планети Земля. Притягання Місяця впливає формування океанських припливів і відливів, та її обертання навколо Землі змушує приливну хвилю слідувати за Місяцем океаном. Максимальна амплітуда хвилі може становити 18 метрів.
Без Місяця не було б і місячних затемнень. Як то кажуть, немає тіла (в даному випадку небесного) – немає діла.
З часом, без Місяця нахил осі нашої Землі мав би змінюватися. Ця обставина кардинально змінила погодні умови на Землі. Зараз, завдяки Місяцю, земна вісь залишається під нахилом 23,5 градусів. Через нахил осі положення Сонця над Землею протягом року постійно змінюється, це призводить до зміни пір року.
Нарешті, Місяць займає певне місце у культурі людства та релігійних традиціях. Якби не було Місяця, люди не мали б звичного для них календаря. Наприклад, у християн дата святкування Великодня визначається за датою першого весняного повного місяця, а у мусульман щорічно народження нового місяця знаменує початок місяця посту - Рамадан. Як зазначалися б ці та інші дати - просто розуму незбагненно!