Географічні оболоноки Землі – літосфера, атмосфера, гідросфера.
Літосфера — це зовнішня тверда оболонка Землі, що включає всю земну кору й частину верхньої мантії Землі й складається з осадкових, вивержених і метаморфічних порід. Екологічне значення літосфери величезне. По-перше, на її поверхні живе більшість рослинних і тваринних організмів, у тому числі й людина. По-друге, верхня тонка оболонка літосфери на материках — це грунти, що забезпечують умови життя для рослин і є основною умовою для отримання продуктів харчування людей. По-третє, літосфера є джерелом отримання корисних копалин — енергетичної сировини, руд металів, мінеральних добрив, будівельних матеріалів тощо. У межах літосфери періодично відбувались і відбуваються грізні екологічні процеси (виверження вулканів, землетруси, зсуви, селі, обвали, ерозія земної поверхні), які мають величезне значення для формування екологічних ситуацій в певних ділянках планети, а іноді призводять до глобальних екологічних катастроф. Нижня межа літосфери нечітка й визначається за різким зменшенням в'язкості порід, збільшенням їхньої щільності й іншими геофізичними характеристиками. Товщина літосфери на континентах і під океанами різниться й становить відповідно 25—200 і 5—100 км. Найглибші шахти, пройдені людьми, сягають глибин 3—4 км, найглибша в світі свердловина (пройдена на Кольському півострові) досягла глибини 12 км. Про стан і будову більш глибоких зон літосфери нам відомо лише на основі побіжних методів, таких як сейсмо- та електророзвідка, гравіметрія тощо. Повітряна оболонка Землі, її атмосфера є однією з найголовніших умов життя. Без їжі людина може прожити місяць, без води — тиждень, а без повітря не може прожити й двох хвилин. Атмосфера має величезне екологічне значення. Вона захищає живі організми від згубного впливу космічних випромінювань та ударів метеоритів, регулює сезонні й добові коливання температури, є носієм тепла й вологи. Якби на Землі не існувало атмосфери, то добові коливання температури на ній досягли б ±200 °С. Через атмосферу відбуваються фотосинтез та обмін енергії й інформації — основні процеси біосфери. Атмосфера спричиняє ряд складних екзогенних процесів (вивітрювання гірських порід, діяльність природних вод, мерзлоти, льодовиків тощо). Для деяких організмів (бактерії, літаючі комахи, птахи та ін.) атмосфера є основним середовищем життя. Основними компонентами атмосфери є азот (78,084 %), кисень (20,946 %) і аргон (0,934 %), велике значення мають також малі домішки таких газів, як CO2, метан тощо. Крім того, атмосфера містить пари води, вміст яких коливається від 0,2 % в приполярних районах до 3% поблизу екватора. Такий хімічний склад атмосфера мала не завжди. Первісна атмосфера Землі була схожа з атмосферами деяких інших планет Сонячної системи, наприклад Венери, й складалася майже повністю з вуглекислого газу з домішками метану, аміаку тощо. Нинішній киснево-азотний склад атмосфери є результатом життєдіяльності живих організмів. Життя, що існує на Землі, за мільярди років кардинально змінило склад її атмосфери. Маса атмосфери колосальна — 5,15-1015 т (це приблизно одна мільйонна маси Землі). Проте атмосферне повітря можна вважати лише умовно невичерпним природним ресурсом. Справа в тому, що людині необхідне повітря певної якості, а під впливом її діяльності хімічний склад й фізичні властивості повітря дедалі погіршуються. На Землі вже практично не залишилося таких ділянок, де повітря зберігає свою первісну чистоту та якість, а в деяких промислових центрах стан атмосфери став уже просто загрозливим для здоров'я. Принаймні в, 60 містах США багато десятків мільйонів людей дихають повітрям, яке не відповідає сучасним нормам і є шкідливим для .здоров'я. На кожного жителя (чоловіка, жінку, дитину) щорічно випадає близько тонни небезпечних для здоров'я речовин. Атмосфера складається з таких шарів (знизу вгору): тропосфера (до висоти 18 км), стратосфера (до 50), мезосфера (до 80), термосфера (1000), екзосфера (1900), геокорона (умовно до 20000 км); далі атмосфера поступово переходить у міжпланетний космічний вакуум.
Памятник Салавату Юлаеву  Монумент Дружбы  Мемориал «Скорбящая мать»  Памятник героям Октябрьской революции и гражданской войны  Памятник участникам Октябрьской Революции  Вечный огонь в Парке им. И. Якутова  Памятник Героям Советского Союза А. Матросову и М. Губайдуллину Памятник А. С. Пушкину Памятник В. Маяковскому  Памятник Шаляпину  Памятник М. Горькому  Памятник Матросову  Памятник Н. Ф. Гастелло  Памятник Загиру Исмагилову  Памятник Ф. Э. Дзержинскому  Памятник М. И. Калинину  Памятник Мифтахетдину Акмулле  Памятник Шагиту Худайбердину  Памятник погибшим морякам-подводникам Памятник пожарным, погибшим при исполнении служебного долга  Памятник жертвам политических репрессий  Памятник российским репрессированным немцам  Памятник подопытным животным  Памятник дворнику  Дом куницы (скульптура)  Памятник Гагарину Памятник Ленину в сквере Ленина
Когда-то жило прекрасное растение.Оно любило поглощать углекислый газ и выделять кислород.Так было каждым летним днем. Наступила осень.Растение уже распростронило свои семена и его листья пожелтели.Оно знало, что скоро-скоро наступит зима и будет окончино его существование. Зима.Семена растения в земле ждут теплых лучей солнца.В это время года очень трудно расти чему-либо. Вскоре солнце прогрело землю,семена проросли и стали маленькими прекрасными росточками.Эти юные растения были ,,сыновьями" и ,,дочками" нашего героя который тоже когда-то было очень малюсеньким существом.
Літосфера — це зовнішня тверда оболонка Землі, що включає всю земну
кору й частину верхньої мантії Землі й складається з осадкових, вивержених
і метаморфічних порід. Екологічне значення літосфери величезне. По-перше, на її поверхні живе більшість рослинних і тваринних організмів, у тому числі й людина. По-друге, верхня тонка оболонка літосфери на материках — це грунти, що забезпечують умови життя для рослин і є основною умовою для отримання продуктів харчування людей. По-третє, літосфера є джерелом отримання корисних копалин — енергетичної сировини, руд металів, мінеральних добрив, будівельних матеріалів тощо. У межах літосфери періодично відбувались і відбуваються грізні екологічні процеси (виверження вулканів, землетруси, зсуви, селі, обвали, ерозія земної поверхні), які мають величезне значення для формування екологічних ситуацій в певних ділянках планети, а іноді призводять до глобальних екологічних катастроф.
Нижня межа літосфери нечітка й визначається за різким зменшенням
в'язкості порід, збільшенням їхньої щільності й іншими геофізичними
характеристиками. Товщина літосфери на континентах і під океанами різниться й становить відповідно 25—200 і 5—100 км. Найглибші шахти, пройдені людьми, сягають глибин 3—4 км, найглибша в світі свердловина (пройдена на Кольському півострові) досягла глибини 12 км. Про стан і будову більш глибоких зон літосфери нам відомо лише на основі побіжних методів, таких як сейсмо- та електророзвідка, гравіметрія тощо.
Повітряна оболонка Землі, її атмосфера є однією з найголовніших умов
життя. Без їжі людина може прожити місяць, без води — тиждень, а без
повітря не може прожити й двох хвилин. Атмосфера має величезне екологічне
значення. Вона захищає живі організми від згубного впливу космічних
випромінювань та ударів метеоритів, регулює сезонні й добові коливання
температури, є носієм тепла й вологи. Якби на Землі не існувало атмосфери,
то добові коливання температури на ній досягли б ±200 °С. Через атмосферу
відбуваються фотосинтез та обмін енергії й інформації — основні процеси
біосфери. Атмосфера спричиняє ряд складних екзогенних процесів
(вивітрювання гірських порід, діяльність природних вод, мерзлоти,
льодовиків тощо). Для деяких організмів (бактерії, літаючі комахи, птахи та
ін.) атмосфера є основним середовищем життя.
Основними компонентами атмосфери є азот (78,084 %), кисень (20,946 %) і аргон (0,934 %), велике значення мають також малі домішки таких газів, як
CO2, метан тощо. Крім того, атмосфера містить пари води, вміст яких коливається від 0,2 % в приполярних районах до 3% поблизу екватора. Такий хімічний склад атмосфера мала не завжди. Первісна атмосфера Землі була схожа з атмосферами деяких інших планет Сонячної системи, наприклад Венери, й складалася майже повністю з вуглекислого газу з домішками метану, аміаку тощо. Нинішній киснево-азотний склад атмосфери є результатом
життєдіяльності живих організмів. Життя, що існує на Землі, за мільярди
років кардинально змінило склад її атмосфери.
Маса атмосфери колосальна — 5,15-1015 т (це приблизно одна мільйонна
маси Землі). Проте атмосферне повітря можна вважати лише умовно невичерпним
природним ресурсом. Справа в тому, що людині необхідне повітря певної
якості, а під впливом її діяльності хімічний склад й фізичні властивості
повітря дедалі погіршуються. На Землі вже практично не залишилося таких
ділянок, де повітря зберігає свою первісну чистоту та якість, а в деяких
промислових центрах стан атмосфери став уже просто загрозливим для
здоров'я.
Принаймні в, 60 містах США багато десятків мільйонів людей
дихають повітрям, яке не відповідає сучасним нормам і є шкідливим
для .здоров'я. На кожного жителя (чоловіка, жінку, дитину) щорічно
випадає близько тонни небезпечних для здоров'я речовин.
Атмосфера складається з таких шарів (знизу вгору): тропосфера (до
висоти 18 км), стратосфера (до 50), мезосфера (до 80), термосфера (1000),
екзосфера (1900), геокорона (умовно до 20000 км); далі атмосфера поступово
переходить у міжпланетний космічний вакуум.