Це найбільш необхідні для життя органічні речовини життя, що побудовані з амінокислот і використовуються в організмі на:
побудову нових та відновлення пошкоджених клітин і тканин;
- синтез ферментів, які забезпечують утворення потрійних сполук;
- створення онкотичного тиску та утримання води в клітинах і тканинах;
- підтримку постійної хімічної реакції внутрішнього середовища;
- переміщення інших поживних речовин;
- утворення енергії.
Усі білки поділяють на повноцінні й неповноцінні. Це залежить від співвідношення в їхньому складі незамінних амінокислот, тобто наскільки співпадають відносні рівні окремих амінокислот у білках із їхнім умістом в організмі людини, настільки такі білки повноцінні.
Незамінні амінокислоти - це амінокислоти, які у достатній кількості не можуть утворити клітини людського організму, а замінні - це такі, потребі в яких може задовольнятись завдяки власному синтезу клітинами печінки та інших тканин.
Повноцінними білками вважають білки м'яса, риби, сиру, молока, яєць. Відносні рівні незамінних амінокислот у цих білків схожі з білками, із яких побудовано людське тіло.
Неповноцінні білки містяться у рослинних продуктах, а також до них належить, желатин із сполучної тканини тварин.
Згідно з нормами ВООЗ, потреба дорослої людини у білках становить 1,01 г на 1 кг маси тіла, але при дії стресових факторів потреба зростає на 10%, у тому числі при важкій праці, під час вагітності для побудови тіла плода, під час грудного вигодовування.
Білки не відкладаються про запас, ті які надійшли понад потребу, використовуються як джерело енергії. Якщо недостатньо надходить білків із їдою, то використовуються білки крові, печінки, м'язової та сполучної тканин.
Жири або ліпіди (від lipos - жир).
До них належать жирні кислоти, холестерин та речовини, які з них утворились. Вони використовуються як енергетичний матеріал, входять до складу мембран, є попередниками регулюючих речовин - стероїдних гормонів, простагландинів тощо. Раціон людини повинен містити 90-100 г жиру, у тому числі 30-35 г рослинної олії.
Велике значення мають поліненасичені жирні кислоти, які входять до складу клітинних мембран, мієлінових оболонок нервових клітин, простагландинів та стабілізують стінки капілярів судин. Потреба в ненасичених кислотах - 10 г на добу.
Останнім часом зростає виробництво й використання маргаринів, але вони виробляються шляхом гідрогенізації, тобто приєднання водню до ненасичених зв'язків, тому ці продукти не здатні задовольняти потребу в рослинних оліях, як основних джерелах ненасичених жирних кислот.
Холестерин - це важливий компонент мембран, із нього утворюються печінкою жовчні кислоти, синтезуються у статевих залозах та наднирниках стероїдні гормони. У хребетних тварин міститься багато холестерину в нервовій тканині, наднирниках, еритроцитах. Серед продуктів його багато знаходиться в печінці, яйцях, молочному жирі, а у рослинах його немає, лише аналоги, які називаються фітостеринами, їх чимало в оліях та пилку.
Доросла людина щодня споживає майже 750 мг холестерину, крім того, в печінці його синтезується 1 г на добу. Нормальний рівень холестерину крові не перевищує 5,2 мМ/л або 2 г/л.
Основна причина атеросклерозу - надлишок жирів у харчах, особливо насичених жирних кислот та холестерину. Саме зменшення засвоєння насичених жирних кислот та холестерину, більше споживання ненасичених жирних кислот має важливе значення для профілактики в людей інфаркту міокарда, інсульту.
Планета Земля просто переполнена самыми разными удивительными и невероятными существами. И речь идет не о, каких-то глубинных чудовищах или о хищниках живущих глубоко в джунглях, а о маленьких созданий, о белках, а если быть точнее, то о белках-летягах.
Особенности и среда обитания белки летягиБелка летяга, или же, обыкновенная летяга, внешнее имеет большое количество сходств с короткоухой белкой. Единственное отличие между этими двумя видами – это кожная перепонка между передними и задними лапками летяги обыкновенной.
Конечно же, летать она не умеет, как может показаться в соответствии с названием, но ее кожные перепонки работают как парашют и позволяют летяге парить с одного дерева на другое, используя потоки воздуха. Благодаря своим «крыльям» летяга преодолевать расстояния до 60-70 метров, что действительно, очень много, для такого мелкого зверька.
Размеры летучей белки очень маленькие. Длина ее тела максимум составляет 22 см, а в купе с хвостом до 35 см. это делает ее невероятно сложной добычей для хищников. А вес всего тела составляет около 150-180 г.
Питание, Питание летучей белки абсолютно ничем не отличается от других представителей этого семейства. В летнее время летяга может питаться самыми разными грибами и ягодами. Но в холодную пору, в ход идут небольшие хвойные орехи, семена шишек мох
А вот ответ почему занесена в Красную книгу:
Так же зверек запасается провизией и на зиму. По большему счету, это почки лиственных деревьев (ива, клен, береза, лиственница). Когда же с едой совсем туго, в ход идет кора не хвойных деревьев, которая содержит большое количество витаминов и позволяет животному пережить зиму, так как летяга в спячку не впадает.
Но самое интересное то, что белка прекрасно понимает, что ягоды и грибы нельзя запасти на зиму, так как они испортятся в дупле. Во время морозов и снегов, большую часть своего времени, обыкновенная летяга проводит в дупле, питаясь своими запасами.
Это животное усилено охраняется соответствующими органами, так как защищена законами летяга, красная книга свидетельствует нам об этом. Очень большое количество этих зверьков, не могут пережить суровую северную зиму по разным причинам, этот вид был занесен в красную книгу,
Жиры: масло, молоко, колбаса
Углеводы: хлеб, конфеты, пирожные