Людина – частина живої природи, яка живе серед природи і бере з неї все необхідне для життя: повітря, воду, продукти харчування, одяг, корисні копалини, використовує природні ресурси для отримання предметів побуту. Її відмінність від інших живих істот полягає в тому, що вона має розум, а відтак може мислити, творити, спілкуватися з іншими.
Від стану навколишнього середовища залежить і стан нашого здоров’я. Чим більше відходів ми викидаємо у довкілля, тим більше мікробів, чим більше сміття, тим більше хвороб. Крім того, склад і чистота питної води мають свій вплив на здоров’я людини: забруднена вода рештками виробництва може стати причиною багатьох захворювань. Отже, слід пам'ятати: «Здоров’я природи - здоров’я людини».
Природа не шкодує для нас нічого, нікого природа не забула, всіх до себе пригорнула. Оскільки наше життя тісно пов’язане з природою, як ми з вами з’ясували, то щоб зберегти її красу і багатство, треба знати і дотримуватися правил поведінки у природі. Зв'язок людини з природою полягає не тільки в спільному існуванні – він знаходить своє відображення в активній взаємодії одне з одним.
Якщо чорні клуби диму і стічні води забруднюють повітря і річки, страждає не тільки природа – хворіє і страждає людина. І рибам, і птахам, і звірям, і травам, і деревам, і квітам для життя необхідні зони спокою. Потурбуватися про це може тільки людина. Захищаючи природу, людина захищає себе.
Вплив людини на довколишнє природне середовище подвійний. З одного боку, людина полює на тварин, вирубує ліси, позбавляючи тварин місць їхнього проживання, забруднює воду й повітря. З іншого боку, людина може відновлювати навколишнє середовище: насаджувати ліси, будувати очисні споруди, зберігати зникаючі види рослин і тварин.
Вплив природи на людину також подвійний. Чиста вода й повітря, родючий грунт приносять людині користь, а забруднена відходами вода, повітря, насичене вихлопними газами, що містить отрутохімікати, завдають здоров'ю людини шкоди.
Ми вважаємо, що здоров’я є головною цінністю кожної людини. Тому сьогодні всі мають задати собі запитання: а що я маю робити, щоб не завдавати природі шкоди?
Объяснение:Нравственность — моральное качество человека, некие правила, которыми руководствуется человек в своём выборе. Термин, чаще всего употребляющийся в речи и литературе как синоним морали, иногда — этики[1]. Нравственность является предметом этики как учебной дисциплины; тем, что изучается этикой[2]. В ряде философских систем понятие нравственности обособляется от морали, хотя такая концептуализация носит авторский характер и не всегда соответствует обыденному словоупотреблению[3]. В таком, более узком смысле, понятие нравственности используется для обозначения части или уровня морали в целом[3], при этом под нравственностью в ряде случаев подразумевают внутреннюю или интериоризированную сторону морали, в то время как последняя рассматривается как внешняя по отношению к индивиду.[4]
В русском языке слово нравственность появилось во второй половине XVIII века[5] (впервые зафиксировано в «Словаре Российской Академии» в 1789 году[6]), наряду с прямым заимствованием термина фр. morale[7] и созданием ка́лек для родственных слов на основе церковнославянизма[8] «нрав» (например: безнравственный — калька с фр. immoral[9]).
