Недотримання питного режиму протягом дня загрожує зневодненням організму. При водовтрати 15-25% від загальної маси тіла починаються незворотні процеси, що ведуть до загибелі людини.
Ось чому питання вживання питної води настільки актуальне. Не менш важливі й показники її якості, а також рівень запасів води в світі. Що стане з планетою в разі її "зневоднення" і які прогнози?
Чистої питну воду, строго кажучи, називати не можна. З точки зору хіміка чиста вода - це дистилят, вільний від усіх домішок і мікроорганізмів. Для мікробіолога чиста вода - ідеальне середовище для бактерій. Для нас чиста вода - рідина, збагачена мінералами, яку можна без ризику для здоров'я пити щодня.
Кришталево чистої води в природі не існує, хіба що у вигляді формули в шкільних підручниках хімії. Пояснюється це вода є універсальним розчинником. У ній з легкістю розчиняється більшість домішок, мінералів і речовин.
У старих публікаціях можна було зустріти інформацію, що відносно чистою вважається джерельна, дощова вода і роса. Сьогодні ж можна говорити, що це не зовсім так. Джерельна вода містить в своєму складі частинки порід, через які вона пробивалася, а дощова, в тому числі і роса, забруднена домішками з атмосфери конкретного регіону.
Це найбільш необхідні для життя органічні речовини життя, що побудовані з амінокислот і використовуються в організмі на:
побудову нових та відновлення пошкоджених клітин і тканин;
- синтез ферментів, які забезпечують утворення потрійних сполук;
- створення онкотичного тиску та утримання води в клітинах і тканинах;
- підтримку постійної хімічної реакції внутрішнього середовища;
- переміщення інших поживних речовин;
- утворення енергії.
Усі білки поділяють на повноцінні й неповноцінні. Це залежить від співвідношення в їхньому складі незамінних амінокислот, тобто наскільки співпадають відносні рівні окремих амінокислот у білках із їхнім умістом в організмі людини, настільки такі білки повноцінні.
Незамінні амінокислоти - це амінокислоти, які у достатній кількості не можуть утворити клітини людського організму, а замінні - це такі, потребі в яких може задовольнятись завдяки власному синтезу клітинами печінки та інших тканин.
Повноцінними білками вважають білки м'яса, риби, сиру, молока, яєць. Відносні рівні незамінних амінокислот у цих білків схожі з білками, із яких побудовано людське тіло.
Неповноцінні білки містяться у рослинних продуктах, а також до них належить, желатин із сполучної тканини тварин.
Згідно з нормами ВООЗ, потреба дорослої людини у білках становить 1,01 г на 1 кг маси тіла, але при дії стресових факторів потреба зростає на 10%, у тому числі при важкій праці, під час вагітності для побудови тіла плода, під час грудного вигодовування.
Білки не відкладаються про запас, ті які надійшли понад потребу, використовуються як джерело енергії. Якщо недостатньо надходить білків із їдою, то використовуються білки крові, печінки, м'язової та сполучної тканин.
Жири або ліпіди (від lipos - жир).
До них належать жирні кислоти, холестерин та речовини, які з них утворились. Вони використовуються як енергетичний матеріал, входять до складу мембран, є попередниками регулюючих речовин - стероїдних гормонів, простагландинів тощо. Раціон людини повинен містити 90-100 г жиру, у тому числі 30-35 г рослинної олії.
Велике значення мають поліненасичені жирні кислоти, які входять до складу клітинних мембран, мієлінових оболонок нервових клітин, простагландинів та стабілізують стінки капілярів судин. Потреба в ненасичених кислотах - 10 г на добу.
Останнім часом зростає виробництво й використання маргаринів, але вони виробляються шляхом гідрогенізації, тобто приєднання водню до ненасичених зв'язків, тому ці продукти не здатні задовольняти потребу в рослинних оліях, як основних джерелах ненасичених жирних кислот.
Холестерин - це важливий компонент мембран, із нього утворюються печінкою жовчні кислоти, синтезуються у статевих залозах та наднирниках стероїдні гормони. У хребетних тварин міститься багато холестерину в нервовій тканині, наднирниках, еритроцитах. Серед продуктів його багато знаходиться в печінці, яйцях, молочному жирі, а у рослинах його немає, лише аналоги, які називаються фітостеринами, їх чимало в оліях та пилку.
Доросла людина щодня споживає майже 750 мг холестерину, крім того, в печінці його синтезується 1 г на добу. Нормальний рівень холестерину крові не перевищує 5,2 мМ/л або 2 г/л.
Основна причина атеросклерозу - надлишок жирів у харчах, особливо насичених жирних кислот та холестерину. Саме зменшення засвоєння насичених жирних кислот та холестерину, більше споживання ненасичених жирних кислот має важливе значення для профілактики в людей інфаркту міокарда, інсульту.
