Папоротник. Па́поротники, или папоротникови́дные расте́ния — отдел сосудистых растений, в который входят как современные папоротники, так и одни из древнейших высших растений, появившихся около 400 млн лет назад в девонском периоде палеозойской эры. Гигантские растения из группы древовидных папоротников во многом определяли облик планеты в конце палеозойской — начале мезозойской эры. Папоротники — вездесущи Папоротники встречаются в лесах — в нижнем и верхнем ярусах, на ветвях и стволах крупных деревьев, в расселинах скал, на болотах, в реках и озёрах, на стенах городских домов, на сельскохозяйственных землях как сорняки, по обочинам дорог. Но самое их большое разнообразие — там, где тепло и сыро: тропики и субтропики.
То, что у папоротника напоминает лист — вовсе не лист, а по своей природе — целая система ветвей, да ещё расположенных в одной плоскости. Так это и называется — плосковетка. Папоротники размножаются спорами и вегетативно (корневищами, почками) .
Экономическое значение папоротников не велико. Пищевое применение имеют такие виды как Орляк обыкновенный, Страусник обыкновенный, Осмунда коричная и некоторые другие. Часть папоротников ядовиты. Наиболее токсичными из произрастающих в России папоротников являются представители рода Щитовник.
В славянской мифологии цветок папоротника наделялся магическими свойствами, хотя папоротники не цветут. В Иванову ночь влюблённые ищут этот мифический цветок папоротника, веря, что он принесёт их паре вечное счастье. Так же этот цветок знаменит тем, что открывает скрытые в земле клады.
Лиственница. Лиственница - род хвойных деревьев семейства сосновых. Род насчитывает около 20 видов, распространенных в Северном полушарии. Высокие, красивые, быстро растущие, однодомные хвойные деревья с опадающей на зиму хвоей. Хвоя мягкая, узколинейная, на удлиненных побегах одиночная, расположенная спирально, на укороченных — в пучках по 20 и более хвоинок. Весной хвоя светло-зеленая, осенью — золотисто-желтых тонов. Шишки округлые, яйцевидные или почти цилиндрические. Цветут ежегодно ранней весной, шишки созревают в год цветения. Семена (по 2) под каждой семенной чешуей, почти трехгранные, с большим кожистым крылом (х-12). Семена высыпаются ранней весной или летом следующего года, а пустые шишки украшают деревья в течение нескольких лет.
Растут быстро. Живет до 500—600 лет. Дымо- и газоустойчивы. Зимостойки. Выдерживает резко континентальный климат, очень низкие температуры воздуха и может расти на вечной мерзлоте. Благодаря ежегодному сбросу хвои наиболее устойчивы в озеленении крупных промышленных центров.
Лиственница - это дерево, которое представляет чрезвычайно ценный пиломатериал. Кроме особой прочности и стойкости к внешним воздействиям она характеризуется хорошим цветом и отличной структурой.
Древесина лиственницы является одной из лучших по сопротивляемости к атмосферным воздействиям. Как показали длительные исследования, благодаря сочетанию высокой плотности и высокой смолистости, а также специфическому составу смолы, лиственница не только находится на первом месте по стойкости к загниванию, но и в два раза превосходит по стойкости дуб, ясень и сосну. Ко всему прочему она практически не подвержена нападению насекомых-древоточцев.
Очень много промышленности,а именно заводы-механические_их очень много очень хорошо механика развета. Завод тракторных прицепов,пивоваренный завод, много,фабрики(птицефабрики, есть комбинаты их там в Ясном очень много.Есть кондитерские фабрики,машины там делают =очень хорошо развито производство. Выше там на фотке про памятники Памятник Алёше Поповичу фото памятника выше.Памятник очень большой,величественный памятник.Говорят,что Алёша Попович настоящий ,что был такой человек,а памятник будет в Киеве (Украина)и ещё в одном городе хотят строить ,но я долго искала не нашла простите.
Вода необхідна для життя і може бути важливим лімітуючим фактором у наземних екосистемах. вода надходить з атмосфери у вигляді опадів. розподілення по суші залежить від гідрологічного циклу – кругообігу води. важливе значення має вологість повітря. вологість здатна змінювати ефекти температури: зниження вологості нижче деякої межі при даній температурі приводить до висушуючої дії повітря, що особливо впливає на рослини. якщо для водних організмів вода є середовищем їх життя, то для наземних рослин і тварин - надзвичайно необхідною умовою існування, оскільки без неї неможливі процеси метаболізму. вода як екологічний фактор одночасно належить до групи кліматичних та едафічних факторів, бо багато організмів особливо рослини одночасно використовують вологу з атмосфери і грунту. тіла живих організмів, рослин і тварин містять багато води. втрата тілом тварин і рослин вологи призводить до падіння життєдіяльності, а згодом - і до гибелі. витривалість до зневоднення тканин залежить від екології виду, його пристосованості до тих чи іних умов місцезростання. в зв’зку з цим усі наземні організми поділяють на три групи: гігрофільні-вологолюбні; мезогігрофільні-помірно вологолюбні; ксерофільні - сухолюбні. рослини і тварини повинні постійно підтримувати між споживанням води організмом і випаровуванням, з одного боку, і наявністю вологи в оточуючому середовищі і її фактичним надходженням до організму - з іншого. ця екологічна рівновага залежить від адаптивності виду і характеру місцезростання. водні організми, як правило, забезпеченні водою, тоді як наземні часто відчувають її нестачу. тому наземні організми виробили такі адаптивні механізми, які мають добру пластичність щодо волого забезпечення, значно ширшу, ніж стосовно температури. рослини одержують основну масу води з грунту. кількість вологи в грунті, її доступність визначають перебіг багатьох фізіологічних процесів рослин, ритм їх розвитку впливає на їх вигляд. тому при вивченні екологічної ролі води важливо враховувати не просто її кількість, доступні для рослин, але і співвідношення між її надходженнями і витратою. прибуткова частина вологи у рослин представлена, головним чином, водою, поглиненою з грунту з участю коріння і, частково, через поверхню надземних органів (листя, стебла). витрата вологи здійснюється через транспірацію, і, якщо надходження води не перевищує її витрат, то рослина може скоро засохнути. це часто буває при суховіях або ж у сухі спекотні дні. наслідок – зів’яле листя, виляглі стебла. нічна більш інтенсивна робота коріння може клітинам відновити тургор, і рослини відновлять свій попередній стан. якщо ж цього не станеться, рослини загинуть. посуха може бути атмосферною або ґрунтовою. спекотні вітри висушують і рослину, і грунт. під час ґрунтової посухи у грунті різко зменшується вміст води, яка може настати або внаслідок сильної атмосферної засухи, або через відсутність дощу. водний дефіцит, який настає під час посухи, порушує всі біохімічні і фізіологічні процеси у рослин. перша ознака - послаблення тургору і пов’язана з цим в’ялість тканин, внаслідок чого порушуються процеси фотосинтезу і нагромадження органічної речовини. як відомо, всмоктувальна сила клітин коріння являє собою різницю між осмотичним тиском і тургор ним. як правило, осмотичний тиск клітин коріння вищий за осмотичний тиск ґрунтового розчину, а тому коріння всмоктує воду . особливо високий він у рослин, що ростуть на засолених грунтах. у тундрі він вищий, ніж у теплих районах лісостепу, тобто залежить від природно - кліматичних умов. у суху погоду він вищий, ніж у дощову. чим ширша амплітуда коливання величини всмоктувальної сили, тим краще рослина витримує зміни коливання вологості грунту. гідростабільні види характеризуються досконалою регуляцією продихової радіації. гідролабільні види здатні витримувати різкі зміни температур. у першому випадку випаровування води досягає свого максимуму до встановлення максимальної температури. у другому- спостерігається одновершинний добовий хід транспірації з максимумом опівдні. вночі в обох випадках транспірація мінімальна. актуальність роботи полягає в тому, що вологість має важливе значення у житті живих організмів та відіграє важливу роль в творенні всього живого на землі. метою курсової роботи є дослідження пристосування живих організмів до змін вологості середовища. об’єктом вивчення у даній роботі є живі організми та дія на них вологості.
Па́поротники, или папоротникови́дные расте́ния — отдел сосудистых растений, в который входят как современные папоротники, так и одни из древнейших высших растений, появившихся около 400 млн лет назад в девонском периоде палеозойской эры.
Гигантские растения из группы древовидных папоротников во многом определяли облик планеты в конце палеозойской — начале мезозойской эры.
Папоротники — вездесущи
Папоротники встречаются в лесах — в нижнем и верхнем ярусах, на ветвях и стволах крупных деревьев, в расселинах скал, на болотах, в реках и озёрах, на стенах городских домов, на сельскохозяйственных землях как сорняки, по обочинам дорог.
Но самое их большое разнообразие — там, где тепло и сыро: тропики и субтропики.
То, что у папоротника напоминает лист — вовсе не лист, а по своей природе — целая система ветвей, да ещё расположенных в одной плоскости. Так это и называется — плосковетка.
Папоротники размножаются спорами и вегетативно (корневищами, почками) .
Экономическое значение папоротников не велико.
Пищевое применение имеют такие виды как Орляк обыкновенный, Страусник обыкновенный, Осмунда коричная и некоторые другие.
Часть папоротников ядовиты. Наиболее токсичными из произрастающих в России папоротников являются представители рода Щитовник.
В славянской мифологии цветок папоротника наделялся магическими свойствами, хотя папоротники не цветут.
В Иванову ночь влюблённые ищут этот мифический цветок папоротника, веря, что он принесёт их паре вечное счастье. Так же этот цветок знаменит тем, что открывает скрытые в земле клады.
Лиственница.
Лиственница - род хвойных деревьев семейства сосновых.
Род насчитывает около 20 видов, распространенных в Северном полушарии. Высокие, красивые, быстро растущие, однодомные хвойные деревья с опадающей на зиму хвоей.
Хвоя мягкая, узколинейная, на удлиненных побегах одиночная, расположенная спирально, на укороченных — в пучках по 20 и более хвоинок. Весной хвоя светло-зеленая, осенью — золотисто-желтых тонов.
Шишки округлые, яйцевидные или почти цилиндрические. Цветут ежегодно ранней весной, шишки созревают в год цветения. Семена (по 2) под каждой семенной чешуей, почти трехгранные, с большим кожистым крылом (х-12).
Семена высыпаются ранней весной или летом следующего года, а пустые шишки украшают деревья в течение нескольких лет.
Растут быстро. Живет до 500—600 лет. Дымо- и газоустойчивы. Зимостойки. Выдерживает резко континентальный климат, очень низкие температуры воздуха и может расти на вечной мерзлоте. Благодаря ежегодному сбросу хвои наиболее устойчивы в озеленении крупных промышленных центров.
Лиственница - это дерево, которое представляет чрезвычайно ценный пиломатериал. Кроме особой прочности и стойкости к внешним воздействиям она характеризуется хорошим цветом и отличной структурой.
Древесина лиственницы является одной из лучших по сопротивляемости к атмосферным воздействиям. Как показали длительные исследования, благодаря сочетанию высокой плотности и высокой смолистости, а также специфическому составу смолы, лиственница не только находится на первом месте по стойкости к загниванию, но и в два раза превосходит по стойкости дуб, ясень и сосну. Ко всему прочему она практически не подвержена нападению насекомых-древоточцев.