Техника безопасности детей летом. Основные правила поведения
Основные правила безопасности летом, которые должен усвоить
ребенок:
Всегда плавай в специально предназначенных для этого местах,
на оборудованных и безопасных пляжах;
Не заплывай за буйки, не подплывай близко к судам, чтобы тебя
не засосало под работающий винт;
Не плавай при больших волнах, сильном течении или
водоворотах;
Не ныряй в местах с неизвестным дном;
Не играй на воде в опасные игры, не «топи» друзей и не ныряй
глубоко;
Матрасы и круги не предназначены для того, чтобы
заплывать далеко, плавай на них недалеко от берега;
Если светит солнце, то носи летом головной убор;
Не находись долго на солнце, если ты чувствуешь. Что кожа
начинает печь и краснеть, немедленно уйди в тень или оденься;
Старайся не быть под прямым солнцем днем, а только утром
и ближе к вечеру;
Не бери с собой в жаркое место и не ешь продукты, которые
быстро испортятся: мясо, колбаса, рыба, молочные продукты;
Пей много воды летом, но старайся не пить сладкую воду,
от неѐ еще больше хочется пить;
Всегда ешь вымытые продукты и мой перед едой руки;
Если рядом насекомые, то не делай резких движений.
Если ты кушаешь, то будь осторожен, чтобы насекомое не попало
в рот и не ужалило;
Не подходи близко к собакам, особенно если у собаки щенки
и собака кушает;
Не общайся с незнакомцами (ни с мужчинами, ни с женщинами),
ничего не бери у них и не веди к себе домой, не называй свой адрес,
фамилию, телефон. Взрослый должен просить у взрослого,
и не должен обращаться к ребенку!
Если тебя кто-то схватил и тащит, то зови на и кричи,
что это не твои родители, обращай на себя внимание прохожих. Если тебя
преследуют, то иди в сторону родителей или просто людные места (нельзя
забиваться в тупики или заходить в темные подъезды), проси
у полицейского (милиционера), охранника, продавца или просто взрослых
людей.
Ка́зка — це народно-поетичний або писемно-літературний твір про передбачувано вигадані події чи осіб, іноді за участю фантастичних сил, який має повчальну мету.
Казка «Червона шапочка», ілюстрація Вальтера Крейна, 1875 р.
Розрізняються народні казки, традиційні та початково усні, без достеменно відомого автора, та літературні, більш вільної форми, які створюються письменниками і поширюються в друкованих виданнях. В народній творчості казка є одним з основних жанрів, де постає як твір переважно чарівного, авантюрного чи побутового характеру з настановою на вигадку. В багатьох народних казках відображено минулі суспільні відносини та уявлення про світоустрій. У переносному значенні казка — вигадка взагалі, те, що не відповідає дійсності.
У Європі існувала довга усна традиція, пов'язана з народною казкою, що привернула значну увагу етноантропології. Крім того, чимало дослідників і письменників збирали народні казки та створювали їх основі нові. Серед таких постатей найбільш відомі Шарль Перро (Франція), брати Грімм (Німеччина), Олександр Афанасьєв (Росія). З українських такими є діячі XIX ст.: Іван Франко, Євген Гребінка, Петро Гулак-Артемовський, Микола Цертелєв, Михайло Максимович, Ізмаїл Срезневський, Левко Боровиковський, Микола Костомаров, Осип Бодянський; XX ст.: Агатангел Кримський, Вікторія Юзвенко, Петро Лінтур, Іван Березовський.
Крестьяне ходили в повседневной одежде.