Відповідь:
Якщо немає звичних джерел вогню, то, маючи терпіння та певні навички, можна розкласти ватру і без них. Наприклад, тертям дерева об дерево, батарейки об шерсть, ударами каменя об камінь, а в ясну погоду – фокусуванням променя сонця з до лупи, окулярів чи об’єктива фотоапарата.
Для різних умов існують різн розведення багаття.
Пояснення:
«Зірочка»
Великі сухі поліна будь-якої довжини викладають віялом від центру, що нагадує зірочку. Це ощадливий вид багаття, горить до 8-10 годин без особливого пригляду. Добре підходить для обігрівання вночі.
«Мисливський»
На товсту колоду викладають віялом 5-8 дровенят різної довжини, які посувають поступово – з їхнім згорянням. Під ними розпалюють підпал. Ця ватра горітиме до 6-8 годин. Незамінна у дощову погоду.
«Піраміда»
Над розпалом похило складають дрова у вигляді конуса, залишаючи місце для повітря. Це багаття дає велике полум’я і сильний жар. Такий б чудовий для приготування їжі та кип’ятіння води. Можна використовувати і для просушування одягу, освітлення та подачі сигналу лиха. Мінус – швидко прогорає й потребує великої кількості дров.
«Колодязь»
Відрізняється від «піраміди» тим, що дає змогу приготувати їжу одночасно в кількох ємностях. Його конструкцію утворено з розташованих на невеликій відстані паралельно один до одного двох довгих полін, поперек яких зверху кладуть ще два. Дає низьке і широке полум’я, довго горить.
«Решітка»
Для багаття такого типу спочатку кладуть дві великі сухі колоди, на які кількома рядами у вигляді щільної сітки вкладають дрова дедалі меншого діаметра. Це ватра з широким полум’ям та сильним жаром. Довго горить. Недолік – погано підходить для приготування їжі.
«Тайгове»
Щоб його розпалити, беремо товсту палицю і кладемо поперек майбутнього вогнища. За кілька сантиметрів від палиці підпалюємо сухий спирт, папір або оргскло. Далі беремо тоненький хмиз і кладемо його поверх пального – так, щоб один кінець хмизу лежав на землі, а другий — на більшій колоді. Хмиз повинен майже торкатися осередку полум’я, але варто стежити, щоб не загасити його. Кілька годин горить рівним полум’ям, потім тліє й дає сильний жар.
«Парканчик»
Цей тип багаття призначений для того, щоб вогонь горів усю ніч, а ризик випадання з нього полін був мінімальний. Можна спорудити з відбивачем тепла, встановленим з одного боку вогнища. Маскує вогонь. Добре обігріває, направляючи тепло в один бік.
«На болоті»
Перед розведенням ватри роблять подвійний настил, що захищає від вологи. На верхньому настилі розпалюють вогонь. Після прогорання верхнього настилу багаття горітиме на нижньому.
Для вогнища використовують сухостій і висохлі гілки, переважно березові, вільхові, соснові та ялинові дрова. Осика, модрина, горобина, черемха дають мало жару. Якщо дерев поблизу немає, використовують суху траву, горючий сланець або торф.
1.б
2.б
3.в
4.в
5.г
6.На Чудском озере в1242году
7.в
8.б
9. Дополни предложения.
Русской армией в 1812 году командовал полководец М.И.Кутузов, а французской командовал Наполеон .
Главное сражение войны 1812 года произошло недалеко от Москвы у села Бородино.
Войну с французской армией называют Отечественной, потому что весь российский народ встал на защиту своего Отечества.
10. Исправь ошибку в каждом утверждении.
- Куликовская битва произошла в 1380 году.
- Отечественная война 1812 года велась против французов.
- Великая Отечественная война началась 22 июня 1941 года.
- Великая Отечественная война закончилась в мае 1945 года.
11.а
12.б
13.а-4
б-1
г-3
в-2
Башкортоста́н (башк. Башҡортостан Республикаhы, Республика Башкортоста́н, Башкирия[8]) — субъект Российской Федерации, республика (государство)[9][10] в её составе. Входит в Приволжский федеральный округ, является частью Уральского экономического района. Столица — город Уфа.
Также в регионе 54 муниципальных района, 9 городских округов, 14 городских поселений, 818 сельских поселений. Время в Башкортостане опережает московское на два часа, общемировое по Гринвичу – на пять.
Образована 15 ноября [29 ноября] 1917 года как национально-территориальная автономия Башкурдистан, с 20 марта 1919 года, в результате подписания соглашения центральной Советской власти с Башкирским Правительством о Советской Автономной Башкирии, именовалась Башкирской АССР[11] и является первой национальной автономной республикой на территории современной России. С 11 октября 1990 года называлась Башкирской Советской Социалистической Республикой — Башкортостан, с 25 февраля 1992 года носит наименование Республика Башкортостан. Занимает первое место в России среди республик по численности населения.
Является частью одноимённой историко-географической области. Граничит с Пермским краем, Свердловской, Челябинской, Оренбургской областями, Республикой Татарстан и Удмуртской Республикой.