Свиязев Иван Иванович (1797-1875). Архитектор, в 1822-1834 гг. главный архитектор Пермского горного правления. Выходец из крепостных людей, добившийся выкупа из неволи, стал основоположником уральской школы архитектуры. Автор первых учебников по русскому зодчеству, впоследствии академик архитектуры.
Воронцов Николай Васильевич (1833-1893). Горный деятель, директор Горного института (1885). Известен как строитель Пермских пушечных заводов (1863-1865), конструктор 50 тонных паровых молотов и вращающихся кранов. На пермском заводе впервые в России ввел малые локомотивы. Под руководством Воронцова был сооружен 50 тонный паровой кузнечный молот, который долгое время был самым большим в мире.
Мамин-Сибиряк Дмитрий Наркисович (1852-1912). Известный русский писатель.
Субботин-Пермяк Петр Иванович (1886-1923). Первый профессиональный художник коми-пермяцкого народа. Крупнейший художник-авангардист нач. 20-х гг., педагог, профессор декоративной живописи. В Перми организовал мастерские, которые явились базой для художественного образования в Прикамье.
Бажов Павел Петрович (1879-1950). Писатель, автор широко известных уральских сказов. Родился в поселке Сысертского завода Пермской губернии. В 1893 - 1899 гг. учился в пермской семинарии. Три года выполнял обязанности заведующего тайной ученической библиотекой.
Дягилев Сергей Павлович (1872-1929). Выдающийся русский театральный деятель, пропагандист русского искусства на родине и за рубежом, основатель «Русские сезоны в Париже».
Попов Александр Степанович (1859-1906). Русский ученый-физик, изобретатель радиотелеграфа.
Святитель Стефан Великопермский (1335-1396). В истории Русской Церкви святитель Стефан остался как один из виднейших представителей русских миссионеров, он сделал для зырян то, что Кирилл и Мефодий - для всего славянства. В 1549 г. канонизирован.
Виктор Орешников (1904-1987). Известный советский художник и педагог, мастер портретной живописи и исторического жанра. Народный художник СССР (1969). Лауреат двух Сталинских премий третьей степени (1948, 1950).
Строгановы - род русских купцов и промышленников (XVI—XX веков). С XVIII века — бароны и графы Российской империи. Известные русские землевладельцы, солепромышленники, купцы, крупнейшие уральские заводовладельцы. Вклад Строгановых в развитие Урала не ограничивается только экономическими достижениями. Благодаря им развитие получили культура и искусство, наука и образование. Среди Строгановых были государственные деятели, министры, ученые, дипломаты, военачальники. В российской науке и культуре существует понятие «строгановский период», в российской архитектуре — «строгановский стиль». Строгановская иконописная школа — наиболее яркое явление в поздней древнерусской иконописи.
За розвіданими запасами корисних копалин частка України в державах СНД становить: марганцевої руди — до 75%, залізних руд — 31, титанових руд — 40, кам'яного вугілля — 28, самородної сірки — 80, каоліну — 60, графіту — 50, вогнетривких глин — 35 %.
В Україні вдало поєднуються основні групи корисних копалин. Це насамперед паливні корисні копалини, до яких належать вугілля, нафта, газ, горючі сланці, торф. Друга група — рудні, що охоплюють родовища заліза, марганцю, нікелю, титану, урану, хрому, золота. До третьої групи — нерудних — належать кам'яна сіль, каолін, вогнетривкі глини, цементна сировина, флюсові вапняки тощо.
Паливні (горючі) корисні копалини. На території України знаходяться Донецький і Львівсько-Волинський кам'яновугільні та Дніпровський буровугільний басейни. Донецький басейн у межах України (Великий Донбас) займає площу понад 50 тис. квадратних кілометрів. (Тут коксівне, газове вугілля, антрацит.) Донецький басейн залишається одним з основних у вугільній промисловості країни. Запаси вугілля оцінюються в 109,0 млрд тонн в шарах потужністю 0,6—1,2 м. З 1949 р. освоюється Західний Донбас, розташований на північному сході Дніпропетровської області і частково в Харківській області. Нині в Донбасі розвідано більш як сто ділянок, загальні запаси яких становлять 12 млрд тонн і більше.
Львівсько-Волинський басейн знаходиться на Заході України, має площу близько 10 тис. квадратних кілометрів. Максимальна потужність кам'яновугільних шарів — 2,8 м, вугілля сірчисте, використовується як енергетична сировина і для коксування. Звичайним шахтовим тут можна добувати лише 30% запасів вугілля. Тому потрібно розширювати добування шляхом підземної газифікації в районах з малопотужними шарами вугілля.
Дніпровський буровугільний басейн займає площу близько 150 тис. квадратних кілометрів. Його родовища знаходяться в Кіровоградській, Дніпропетровській і Житомирській областях. Загальні розвідані запаси становлять 6 млрд тонн. Родовища бурого вугілля відомі також в Полтавській і Харківській областях, в Придністров'ї, Передкарпатті і Закарпатті.
Родовища горючих сланців є в Карпатах, на Поділлі, в Кіровоградській області (найбільше Бовтишське родовище). Торфові родовища знаходяться переважно на Поліській низовині, в річкових долинах.
В Україні виявлено за останні роки до 150 нових нафтових, нафтогазових, газоконденсатних і газових родовищ. Родовища нафти і газу зосереджено в трьох регіонах: Карпатському, Дніпровсько-Донецькому, Причорноморсько-Кримському.
Карпатський нафтогазоносний регіон охоплює родовища Передкарпаття, Українських Карпат і Закарпаття. Більшість нафтових і газових родовищ знаходиться у Львівській та Івано-Франківській областях і приурочена до Передкарпатського прогину. Тут виявлено більш як ЗО родовищ газу, багато з яких в результаті тривалої експлуатації майже повністю вичерпано. Найбільшими нафтовими родовищами є Долинське, Бориславське. Газові родовища Закарпаття промислового значення не мають.
Більш як 80% добутих нафти і газу припадає на Дніпровсько-Донецький нафтогазоносний регіон. Найбільшими газовими родовищами є Шебелинське, Західнохрестищенське і Єфремівське (сумарні запаси більше 970 млрд кубічних метрів), нафтовими — Леляківське, Глинсько-Розбишівське, нафтогазовими — Гнідинцівське, Качанівське, Яблунівське.
Причорноморсько-Кримський нафтогазоносний регіон займає територію на південь від лінії Одеса — Херсон — Бердянськ, західна межа проходить по меридіану м. Одеси, східна — вздовж берега Азовського моря, південна — по широті м. Євпаторії. У ній розвідано більш як 60 родовищ нафти і газу. Вважаються перспективними щодо газу і нафти глибинні ділянки земної кори та підводні надра Чорного моря.
Є перспективними щодо газу ділянки Чорного моря на глибинах 700—750 м. На ділянках з глибинами 300—350 м існують умови для утворення сумішей вуглеводневих газів. Про можливість їх добування свідчить досвід інших країн. На думку прихильників небіологічного походження нафти і газу, перспективною є найстаріша (за часом відкриття і експлуатації) Карпатська нафтогазоносна провінція, що охоплює смугу від родовищ нафти поблизу Коханівки, Судової Вишні у Львівській області до родовищ неподалік від Лопушної і Таталова в Івано-Франківській області.