Юридичний зміст власності – закріплені у системі норм права форми реалізації економічного змісту власності.
Економічний зміст власності набуває правової форми, завдяки чому створюється єдиний економіко-правовий альянс відносин, який неможливо роз’єднати в реальній дійсності.
Юридичне закріплення прав посилює економічний зміст власності, активізує діяльність людей у цій галузі, бо підвищує економічні стимули та знижує видатки на специфікацію і захист прав власності, зменшує трансакційні витрати.
Тому власність є категорією як економіки, так і права. Юридичний зміст власності реалізується через право власності.
Аналогічно вказане положення знайшло своє відображення в спеціальному законі «Про судоустрій та статус суддів». Зокрема, ст.54 визначає, що суддя не може поєднувати свою діяльність із підприємницькою, адвокатською діяльністю, обіймати будь-які інші оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу (крім викладацької, наукової чи творчої), а також входити до складу керівного органу чи наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку.