Наряду с понятием служебной тайны применяется термин «служебная информация ограниченного распространения». К ней относится*: несекретная информация о деятельности организаций, распространение которой ограничено служебной необходимостью. поступившая в организации несекретная информация, доступ к которой ограничен в соответствии с федеральными законами.
Объяснение:
Наряду с понятием служебной тайны применяется термин «служебная информация ограниченного распространения». К ней относится*: несекретная информация о деятельности организаций, распространение которой ограничено служебной необходимостью. поступившая в организации несекретная информация, доступ к которой ограничен в соответствии с федеральными законами.
Склад правопорушення — це сукупність передбачених законом об'єктивних і суб'єктивних ознак протиправного соціально шкідливого діяння, за вчинення якого винна особа несе юридичну відповідальність.
Склад правопорушення містить чотири необхідні елементи: об'єкт, об'єктивну сторону, суб'єкта і суб'єктивну сторону правопорушення.
Объяснение:
Застосування до особи юридичної відповідальності можливо тільки за наявності в її діянні юридичного складу правопорушення. Правопорушення розглядається в цьому разі як система. Її повнота і цілісність є необхідною умовою для притягнення особи до юридичної відповідальності. Норма права - правова підстава, а склад правопорушення - фактична підстава для юридичної відповідальності (юридичний факт).
До складу правопорушення входять:
1) суб'єкт правопорушення - деліктоздатна фізична чи юридична особа. Зазвичай правопорушення вчиняють фізичні особи (а злочини - виключно фізичні особи), але суб'єктом цивільного проступку може бути й юридична особа. Оскільки окремі правопорушення можуть бути скоєні не будь-якими, а лише певними особами, то слід виділяти і поняття «спеціальний суб'єкт правопорушення». Наприклад, вчинити дезертирство може тільки військовослужбовець, отримати хабара - тільки посадова особа.
2) об'єкт правопорушення - суспільні відносини, соціальні блага, цінності, права і свободи особи, інтереси держави, на які посягає правопорушник. Об'єкт правопорушення являє собою охоронювані правом реальні блага - соціальні цінності (матеріальні або нематеріальні), на які посягнув порушник. Наприклад, відносини власності, життя та здоров'я особи, громадська безпека.
3) суб'єктивна сторона правопорушення - ставлення особи до вчинюваного нею діяння та його наслідків. Головний елемент суб'єктивної сторони - вина у формі умислу або необережності. Факультативними (необов'язковими) елементами суб'єктивної сторони є мотив і мета правопорушення. Відповідальність за цивільний проступок може наставати і за відсутності вини (у випадках, спеціально обумовлених законом);
4) об'єктивна сторона правопорушення - це зовнішня характеристика правопорушення, що включає протиправне діяння (дію чи бездіяльність), результат діяння і причинний зв'язок між діянням і результатом. Об'єктивна сторона включає умови і обставини, в яких проявляється протиправна поведінка, суспільно небезпечні наслідки, що настали, знаряддя, які при цьому використовувались, та причинний зв'язок між вчиненим діянням і наслідками, що настали.
Як правило, правопорушником визнається лише особа, винна у вчиненні правопорушення, тобто така, яка вчинила його умисно або з необережності.
Правопорушення визнається вчиненим умисно, якщо особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер свого діяння, передбачала можливість настання його суспільно шкідливих наслідків і бажала або свідомо допускала їх настання.
Правопорушення визнається вчиненим з необережності, недбалість). якщо особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання суспільно шкідливих наслідків свого діяння, але легковажно розраховувала на їх відвернення (протиправна самовпевненість), або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоча повинна була і могла їх передбачити (протиправна Відсутність хоч би одного з зазначених елементів свідчить, що цей акт поведінки не є правопорушенням.