Склад правопорушення містить чотири необхідні елементи: об'єкт, об'єктивну сторону, суб'єкта і суб'єктивну сторону правопорушення.
Об’єкт правопорушення – суспільні відносини або конкретні життєві блага на які посягає правопорушник, що охороняються законом (наприклад, власність, духовні цінності, здоров'я людини та ін).
Об’єктивна сторона – це зовнішня сторона правопорушення, діяння (дія чи бездіяльність), шкідливі наслідки (або загроза їх настання), прямий причинний зв’язок між діянням та наслідком. Додаткові елементи об’єктивної сторони правопорушення – це час, місце, засоби вчинення,та ін.
Суб’єкт – деліктоздатна особа, яка вчинила правопорушення. Деліктоздатність фізичної особи визначається законом з урахуванням віку і психічних можливостей контролювати свою поведінку волею і розумом (свідомістю). Суб'єктами кримінального, дисциплінарного, матеріальною правопорушення виступають лише фізичні особи, цивільного — фізичні і юридичні особи, адміністративного — переважно фізичні особи, а в окремих випадках, встановлених законодавством, і юридичні особи (порушення правил пожежної безпеки, невиконання вимог щодо охорони праці, порушення законодавства про захист прав споживачів та ін.).
Суб’єктивна сторона – це внутрішня сторона правопорушення, відображає внутрішнє відношення суб’єкта до вчиненого правопорушення і його негативних наслідків, а саме — вина, мотив, мета правопорушення.
Як приклад конкретного складу правопорушення, що є фактичною підставою юридичної відповідальності можна навести ст. 115 ККУ, яка передбачає відповідальність за: 1) умисне вбивство без кваліфікуючих ознак (ч. 1 ст. 115); 2) умисне вбивство з кваліфікуючими ознаками (ч. 2 ст. 115).
Об’єктом цього злочину є життя особи, початком якого вважається початок фізіологічних пологів, а кінцевим моментом життя визнається настання фізіологічної смерті, коли внаслідок повної зупинки серця і припинення постачання клітинам кисню відбувається незворотний процес розпаду клітин центральної нервової системи і смерть мозку.
Об’єктивна сторона злочину характеризується: 1) діянням - посяганням на життя іншої особи; 2) наслідками у вигляді фізіологічної смерті потерпілого; 3)причинним зв'язком між вказаними діянням та наслідками. Суспільне небезпечне діяння при вбивстві може проявитися у дії або бездіяльності. Суспільно небезпечним наслідком вбивства є настання фізіологічної (незворотної) смерті потерпілого. Людина вважається померлою з моменту, коли встановлена смерть її мозку.
Суб'єктом злочину є осудна особа, яка на момент вчинення злочину досягла 14-річного віку.
Суб'єктивна сторона умисного вбивства характеризується виною у формі умислу.
Співучасниками злочину є виконавець, організатор, підбурювач та пособник.
Виконавцем (співвиконавцем) є особа, яка у співучасті з іншими суб'єктами злочину безпосередньо чи шляхом використання інших осіб, вчинила злочин.
Організатором є особа, яка організувала вчинення злочину або керувала його підготовкою чи вчиненням. Організатором також є особа, яка утворила організовану групу чи злочинну організацію або керувала нею, або особа, яка забезпечувала фінансування чи організовувала приховування злочинної діяльності організованої групи або злочинної організації.
Підбурювачем є особа, яка умовлянням, підкупом, погрозою, примусом або іншим чином схилила іншого співучасника до вчинення злочину.
Пособником є особа, яка порадами, вказівками, наданням засобів чи знарядь або усуненням перешкод сприяла вчиненню злочину іншими співучасниками, а також особа, яка заздалегідь обіцяла переховати злочинця, знаряддя чи засоби вчинення злочину, сліди злочину чи предмети, здобуті злочинним шляхом, придбати чи збути такі предмети, або іншим чином сприяти приховуванню злочину.
1б 2в 3а 4а
Объяснение:
Чел всё не правильно не списывай