В современном мире очень сложно говорить о равенстве абсолютно всех граждан перед законом и судом, хоть это и предусмотрено в нашей Конституции. Если взглянуть на наше законодательство чуть внимательнее, можно заметить интересные метаморфозы. Взять хотя бы наказание: одно и то же прованарушение, в зависимости от обстоятельств, может повлечь за собой разное наказание. Здесь важную роль, как правило, играет возраст. Таким образом, можно сделать вывод о том, что подросток 14 лет и подросток 16 лет - не являются лицами, которые были бы одинаково подчинены закону. Есть также всем известное право каждого гражданина на задержание преступниками всеми законными Однако, если в данный момент ты находишься, к примеру, на работе, это право у тебя как бы "отбирают" и, по сути, им воспользоваться ты уже не можешь, так как тебе не позволяет политика компании. Исходя из приведенных выше примеров, можно сказать, что, на мой взгляд, истинного равенства граждан быть не может, ввиду тех рамок, которое диктует собой общество.
позитивні риси суду присяжних: 1) безпосередня реалізації положення Конституції України щодо участі народу у здійсненні правосуддя; 2) збільшення кількості виправдувальних вироків, бо суддя перш за все є уособленням держави, тому частіше він схиляється до позиції державних органів та їх посадових осіб, що призводить у більшості випадків до обвинувальних вироків, суд присяжних же є уособленням народу і саме тому захищає в першу чергу саме інтереси громадян; 3) зменшення корумпованості судової системи, тому що набагато легше здійснити вплив на одну особу (суддю), ніж на декілька присяжних; 4) можливість суду присяжних побачити те, що суддя просто не може вглядіти у справі, оскілки розглядає її перш за все через призму закону; 5) підвищення рівня правової культури та свідомості українських громадян – вони починають краще розуміти букву та дух закону та додержуватися його у своєму повсякденному житті.
До негативних рис суду присяжних слід віднести: 1) відсутність у присяжних юридичної освіти, що викликає розгляд справи судом присяжних в першу чергу з позиції повсякденного життя, а не закону; 2) сліпе слідування присяжними думки судді, який на їх думку є авторитетом та не може помилитися; 3) можливість упередженого ставлення присяжних до обвинуваченої особи, наприклад, через відношення їх до різних соціальних груп, релігій чи національностей; 4) необхідність додаткового фінансування.