Окончательное разделение Единой Христианской Церкви на православие и католицизм произошло в 1054 году. Тем не менее и православная, и Римско-Католическая церкви считают только себя «единой святой, кафолической (соборной) и апостольской Церковью».
Прежде всего, католики — это тоже христиане. Христианство делится на три основных направления: католичество, православие и протестантизм. Но не существует единой Протестантской Церкви (протестантских деноминаций в мире несколько тысяч), а Православная Церковь включает в себя несколько независимых друг от друга Церквей.
Кроме Русской Православной Церкви (РПЦ), есть Грузинская Православная Церковь, Сербская Православная Церковь, Греческая Православная Церковь, Румынская Православная Церковь и т.д.
Управляются Православные Церкви патриархами, митрополитами и архиепископами. Не все Православные Церкви имеют общение друг с другом в молитвах и таинствах (что необходимо для того, чтобы отдельные Церкви были частью единой Вселенской Церкви согласно катехизису митрополита Филарета) и признают друг друга истинными церквями.
Даже в самой России Православных Церквей несколько (сама РПЦ, Русская Зарубежная Православная Церковь и т.д.). Из этого следует, что мировое православие не имеет единого руководства. Но православные считают, что единство Православной Церкви проявляется в едином вероучении и во взаимном общении в таинствах. Вроде так.
ответ:
профсоюз — это добровольная общественная организация, объединяющая работников, связанных общими интересами по роду их деятельности, как в производственной, так и в непроизводственной сферах, для защиты трудовых и социально- прав и интересов своих членов [1, с. 214]. профсоюзы в россии строятся по производственно-территориальному принципу. они могут создавать свои объединения (ассоциации) по отраслевому, территориальному или иному признаку, учитывающему профессиональную специфику. различаются их объединения и органы общероссийские, межрегиональные, территориальные (республик, областей, городов, районов). все эти органы могут быть представителями работников при соответствующих коллективных переговорах и заключении социально-партнерских соглашений. профсоюзы со своими членами имеют не правовые, а общественно-профсоюзные отношения в соответствии с их уставом. взаимоотношения между различными органами профсоюзов также регулируются их уставами и другими актами профсоюзов. все это не правовые, а внутри профсоюзные отношения. но отношения профсоюзов с другими органами и в первую очередь с работодателями, их администрацией по вопросам труда, социально- вопросам регулируются трудовым правом на всех уровнях социально-партнерских отношений. здесь они выступают и как представители работников, и как органы, наделенные определенными правами по защите интересов трудящихся. эти отношения профсоюзов являются организационно- отношениями.
объяснение:
В усі часи актуальною проблемою являється підліткова злочинність, необхідність вирішення якої стоїть не тільки перед працівниками поліції, а і перед всім суспільством в цілому, бо підлітки – це діти, а діти наше майбутнє. Так яке може бути майбутнє, якщо в ранньому віці вони стають на злочинний шлях.
Фахівці б’ють на сполох: на тлі загального зниження темпів дитячої злочинності щороку зростає частка тяжких злочинів, які скоюють неповнолітні.
Психологи стверджують, що психіка українських дітей зазнала за останнє десятиріччя незворотних змін: вони нічого не бояться, нічого не цінують, ні в що не вірять. Вони стають дедалі жорстокішими, а їхні злочини – моторошними.
Фахівці Менського МЦ з надання БВПД роз’яснюють про адміністративну відповідальність для підлітків (неповнолітніх).
Адміністративна відповідальність є одним з видів юридичної відповідальності, що має всі ознаки останньої. Разом з тим адміністративна відповідальність є складовою адміністративного примусу і наділена всіма його ознаками.
Основні риси адміністративної відповідальності полягають у тому, що її підставою є адміністративне правопорушення Притягнення до адміністративної відповідальності — обов’язок державних органів, які є суб’єктами виконавчої влади, їх перелік наводиться в розділі III КУпАП України.
Адміністративна відповідальність урегульована нормами адміністративного права, в яких наводиться повний перелік адміністративних в, адміністративних стягнень і органів, уповноважених застосовувати їх.
Серед суб’єктів адміністративних правопорушень вирізняються так звані спеціальні суб’єкти, тобто ті, які мають певні особливості щодо вчинення окремих адміністративних правопорушень або не несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах. До них належать неповнолітні, іноземні громадяни, військовослужбовці та працівники міліції, посадові особи, народні депутати, батьки або особи, що їх замінюють, та ін.
Згідно зі статтею 13 КУпАП України до осіб віком 16-18 років, які вчинили адміністративні правопорушення, застосовуються відповідні заходи впливу.
Неповнолітні, які не досягли встановленого в законі віку 16 років згідно з КУпАП України, є малолітніми і юридичній відповідальності, у тому числі адміністративній, не підлягають, оскільки визнаються нездатними усвідомлювати значення своїх дій і керувати ними. До того ж адміністративна відповідальність неповнолітнього може настати тільки тоді, коли 16 років йому виповнилось саме до моменту вчинення протиправного діяння, а не до вирішення питання про притягнення його до адміністративної відповідальності.
До неповнолітніх віком 16-18 років, які скоїли адміністративн можуть бути застосовані заходи,передбачені ст. 24 -1. Підліток – вже не дитина але ще не дорослий.
До неповнолітніх віком 16-18 років, які скоїли адміністративн можуть бути застосовані заходи,передбачені ст. 24-1КУпАП, а саме:
1) зобов’язання публічно або в іншій формі по вибачення у потерпілого;
2) попередження;
3) догана або сувора догана;
4) передача неповнолітнього під нагляд батькам або особам, які їх замінюють, чи під нагляд педагогічному або трудовому колективу за їх згодою, а також окремим громадянам на їх прохання.
Заходи впливу мають виховний характер і можуть бути застосовані до неповнолітніх, які скоїли адміністративний у віці 16-18 років, якщо орган адміністративної юрисдикції дійде висновку, що виправлення правопорушника можливе без застосування до нього суворішого адміністративного стягнення. У сукупності ці заходи утворюють систему, що складена з урахуванням збільшення тяжкості примусових заходів — від менш суворих до суворіших
Кодексом про адміністративні правопорушення встановлено, що до адміністративної відповідальності притягаються особи, яким на момент скоєння правопорушення виповнилось 16 років.
Зауважимо, що скоєння адміністративного неповнолітнім є обставиною, що пом’якшує відповідальність. Пояснюється це тим, що неповнолітні загалом не мають стійкої психіки, навичок правочинної поведінки, достатнього життєвого досвіду, не завжди усвідомлюють шкоду від заподіяного, легко піддаються впливу інших осіб, особливо старших за віком, що часто стають організаторами або підбурювачами правопорушень, ураховується також, що неповнолітні легко піддаються виховному впливу і можуть виправитись без застосування до них жорстких заходів адміністративного стягнення