Электрическая проводка в современных домах выполнена, как правило, скрытой, поэтому на эстетический интерьер она практически не оказывает никакого влияния, тогда как выключатели и розетки находятся на виду и эстетическому их дизайну уделяется пристальное внимание, благо, что рынок электротехнических изделий насыщен всевозможными электротехническими изделиями и приборами. Однако, что касается эстетической привлекательности дизайна розеток и выключателей это восприятие сугубо индивидуальное, а вот грамотная профессиональная их установка – это прежде всего максимальная функциональность розеток и выключателей и полная их электробезопасность.
Электрические выключатели освещения размещаются в наиболее удобных местах и чаще всего непосредственно в самих комнатах, но могут размещаться и перед комнатами, что зачастую не менее удобно пользоваться ими. По высоте отечественные правила рекомендуют размещать выключатели на уровне глаз, примерно на высоте от пола 1,5 м, в то время как евростандарты предписывают их размещать от пола на высоте 90 см, для удобства пользования инвалидам в колясках. Что касается наших домов и квартир, то высоту установки выбирают самостоятельно, исходя из конкретных условий. К примеру, если в семье малые дети, то лучше выключатели установить и выше 1,5 м, дети любят играть включая и выключая свет. Если в семье проживает инвалид, то ему будет удобней евростандарт.
Розетками наиболее удобно пользоваться, когда они установлены на высоте 70-80 см от уровня пола и лучше защищенных от включения приборов детьми. При пользовании одной розеткой для включения нескольких приборов необходимо не допускать ее перегрузки. Проверить допустимую электрическую нагрузку несложно по максимально допустимой величине тока, которая указана на маркировке розетки. Величина тока определится делением суммарной электрической мощности подключаемых приборов в ваттах (Вт) на напряжение (220 В). При мощности 1 кВт (1000Вт) ток примерно будет равен 5 А.
Электрические провода независимо от типа прокладки скрытой или открытой прокладываются только вертикально или горизонтально. На вертикальных участках необходимо отступать от углов, дверных и оконных проемов не менее чем на 10 см, на горизонтальных участках отступать от уровня потолка и плинтуса пола не менее чем на 15 см.
Соединение выключателей и розеток с проводами должны выполняться только специальными винтовыми зажимами плотно, прочно и надежно во избежание повышения узлового электрического сопротивления, нагревания и перегревания узлов крепления.
Объяснение:
УКРАЇНСЬКА РЕВОЛЮЦІЯ 1917—1921 — суспільно-політ. явище історії України модерного часу, яке стало логічним завершенням розвитку укр. національно-визвол. руху 19 ст. і водночас визначило характер перебігу укр. історії 20 ст., зокрема розвиток укр. націоналізму, нац. самосвідомості, націо- та державотворення, пришвидшило процес формування нації української, привело до відновлення укр. д‑ви.
Утвердження в сучасній істор. літературі цього терміна — «Українська революція» — не є новацією. Події 1917—1920/1921—1923 саме як Укр. революцію розглядали її творці та перші історіографи М.Грушевський, В.Винниченко, П.Христюк, Д.Дорошенко та ін. Варто зазначити, що така назва була вживана у 1920‑х рр. і в історіографії УСРР (В.Затонський, А.Річицький, М.Скрипник, М.І.Яворський). При цьому У.р. розглядалася виключно в контексті Жовтневої революції. З посиленням класового підходу в методології рад. істор. науки цей термін був замінений іншим — «революція на Вкраїні», який був покликаний дезавуювати вказівку на нац. зміст революц. подій.
У сучасній історіографії також широко вживається поняття «українські національно-визвольні змагання», привнесене з діаспорної літератури. Змістовно воно близьке до терміна «Українська революція» і нерідко використовується як синонімічний замінник. Хоча, на наш погляд, дефініція «Українська революція» має обґрунтованішу визначеність, критерії, типологію.
Усталений у новітній вітчизн. історіографії термін «Українська революція» зустрічає й певні заперечення, особливо з боку рос. дослідників, які стверджують, що не було якоїсь окремої чи особливої «української революції», а відбувався процес розпаду і реорганізації соціально-екон. і етнічних структур колишніх Рос. та Австро-Угор. імперій. Сучасна укр. історіографія зовсім не заперечує розгляд подій У.р. в контексті загальнорос. революц. процесу, особливо на його початках. Ще М.Грушевський, підсумовуючи її національно-демократ. етап, писав: «Наша українська революція, на жаль, не розвивалася самостійно, вона весь час мусіла маршувати з конвульсійними рухами і киданнями революції російської, хаотичної, страшної. Російська революція потягнула нас через кров, через руїни, через огонь». Він вважав, що саме «очищення огнем» більшовицької експансії і звільнило Україну від «песького обов’язку» перед Москвою.