1. Усиновленням є прийняття усиновлювачем у свою сім’ю особи на правах дочки чи сина, що здійснене на підставі рішення суду (...).
2. Усиновлення дитини провадиться в 'її найвищих інтересах для забезпечення стабільних і гармонійних умов її життя. (...)
Стаття 211. Особи, які можуть бути усиновлювачами
1. Усиновлювачем дитини може бути дієздатна особа віком не молодша двадцяти одного року, за винятком, коли усиновлювач є родичем дитини.
2. Усиновлювачем може бути особа, що старша за дитину, яку вона бажає усиновити, не менше як на п’ятнадцять років.
У разі усиновлення повнолітньої особи різниця у віці не може бути меншою ніж вісімнадцять.
3. Усиновлювачами можуть бути подружжя (...).
7. Кількість дітей, яку може усиновити один усиновлювач, не обмежується. (...)
Стаття 243. Діти, над якими встановлюється опіка, піклування
1. Опіка, піклування встановлюється над дітьми-сиротами й дітьми, позбавленими батьківського піклування.
2. Опіка встановлюється над дитиною, яка не досягла чотирнадцяти років, а піклування — над дитиною у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років.
3. Опіка, піклування над дитиною встановлюється органом опіки та піклування, а також судом у випадках, передбачених Цивільним кодексом України.
Стаття 244. Особа, яка може бути опікуном, піклувальником дитини
1. Опікуном, піклувальником дитини може бути за її згодою повнолітня дієздатна особа.
2. При призначенні дитині опікуна або піклувальника органом опіки та піклування враховуються особисті якості особи, Ті здатність до виховання дитини, ставлення до неї, а також бажання самої дитини. (...)
Стаття 249. Права й обов’язки опікуна, піклувальника щодо дитини
1. Опікун, піклувальник зобов’язаний виховувати дитину, піклуватися про Ті здоров’я, фізичний, психічний, духовний розвиток, забезпечити одержання дитиною повної загальної середньої освіти. (...)
Стаття 252. Патронат над дитиною
1. Патронат над дитиною — це тимчасовий догляд, виховання та реабілітація дитини в сім’ї патронатного вихователя на період подолання дитиною, її батьками або іншими законними представниками складних життєвих обставин. (...)
6. Термін перебування дитини в сім’ї патронатного вихователя встановлюється органом опіки та піклування і не може перевищувати трьох місяців.
У разі наявності обставин, що обґрунтовують необхідність і доцільність перебування дитини в сім’ї патронатного вихователя понад зазначений термін, орган опіки та піклування може його продовжити.
Загальний термін перебування дитини в сім’ї патронатного вихователя не може перевищувати шість місяців.
Стаття 253. Договір про патронат
1. За договором про патронат орган опіки та піклування передає дитину-сироту або дитину, позбавлену батьківського піклування, на виховання в сім’ю іншої особи (патронатного вихователя) до досягнення дитиною повноліття, за плату. (...)
Нормативноя-правовые акты делятся на : законы и подзаконных акты. Закон- это нормативный правовой акт, содержащий первичные юридические нормы. На первом месте стоят нормы конституции и приравненных к ней конституционных актов. Конституция — это единый правовой акт, обладающий особыми юридическими свойствами, посредством которого народ учреждает основные принципы устройства государства и общества, закрепляет охраняемые государством права, свободы и обязанности человека и гражданина.
Непосредственно к конституции примыкаютконституционные (органические) законы, также закрепляющие правовые основы государства и общества (например. Федеральный конституционный закон от 21 июля 1994 г. № 1-ФКЗ «О Конституционном Суде Российской Федерации»). Важное значение имеет классификация законов по отраслям права: законы о труде, уголовные, финансово-кредитные законы и т. д.
Различного рода кодексы, уставы, положения, основы представляют собой так называемые кодифицированные законы.
Кодекс (лат. codex — книга, пень) — это единый нормативный правовой акт, систематизирующий законодательство какой-либо отрасли права (гражданской, уголовной, земельной и т. п.). Кроме отраслевых, в системе законодательства существуют межотраслевые законы, в которых содержатся нормы нескольких отраслей права (например, природоохранительные законы включают нормы административного, гражданского и иных отраслей права).
В федеративном государстве, каким является Россия, различаются законы федеральные и законы субъектов РФ.
Подзаконные акты-Нормативные правовые акты, которые издаются во исполнение и на основе законов(постановления,распоряжения и т.д.). В нашей стране в развитие Конституции РФ и федеральных законов Президент РФ, Правительство РФ, федеральные министерства, комитеты также издают нормативные правовые акты.
Издаваемые Президентом РФ нормативные правовые акты — указы и распоряжения — принимаются но широкому кругу вопросов. Наибольшее значение имеют указы по важнейшим вопросам экономики, культуры, образования, обороно страны. В частности, благодаря Указу Президента РФ от 8 июля 1994 г. № 1487 «О гарантиях прав граждан Российской Федерации на получение образования» (утратил силу) сохранялось бесплатным полное среднее общее образование. Согласно же действующей Конституции РФ государство гарантирует бесплатное обучение лишь до 10 класса, т. е. основное общее образование. Данный Указ Президента РФ не противоречит Конституции РФ, поскольку устанавливает более широкие гарантии прав граждан по сравнению с теми, что закреплены в Конституции РФ. Важную роль в системе подзаконных федеральных актов играют нормативные правовые акты федеральных министерств.Такие акты, как правило, регулируют отношения внутри системы министерства и принимаются в соответствии и на основе Конституции РФ, федеральных законов, указов и распоряжений Президента РФ, а также нормативных правовых актов Правительства РФ. Однако отдельные министерства обладают правом издавать нормативные правовые акты, регулирующие отношения с гражданами, а также с органами, учреждениями, предприятиями, не входящими в систему министерства. Например, Министерство образования и науки РФ издает нормативные правовые акты по вопросам аттестации школьников, организации учебного процесса. Такие акты являются обязательными как для работников образовательных учреждений, так и для других граждан.
Чтобы исключить нарушения прав граждан, иных лиц, нормативные акты министерств и ведомств, имеющие общеобязательный характер, подлежат регистрации в Министерстве юстиции РФ.
В целях обеспечения развития единого правового пространства Российской Федерации Министерство юстиции РФ ведет Федеральный регистр нормативных правовых актов всех субъектов РФ, в который сегодня внесено уже более 200 тыс. правовых актов.
Объяснение:
Із Сімейного кодексу України
Стаття 207. Поняття усиновлення
1. Усиновленням є прийняття усиновлювачем у свою сім’ю особи на правах дочки чи сина, що здійснене на підставі рішення суду (...).
2. Усиновлення дитини провадиться в 'її найвищих інтересах для забезпечення стабільних і гармонійних умов її життя. (...)
Стаття 211. Особи, які можуть бути усиновлювачами
1. Усиновлювачем дитини може бути дієздатна особа віком не молодша двадцяти одного року, за винятком, коли усиновлювач є родичем дитини.
2. Усиновлювачем може бути особа, що старша за дитину, яку вона бажає усиновити, не менше як на п’ятнадцять років.
У разі усиновлення повнолітньої особи різниця у віці не може бути меншою ніж вісімнадцять.
3. Усиновлювачами можуть бути подружжя (...).
7. Кількість дітей, яку може усиновити один усиновлювач, не обмежується. (...)
Стаття 243. Діти, над якими встановлюється опіка, піклування
1. Опіка, піклування встановлюється над дітьми-сиротами й дітьми, позбавленими батьківського піклування.
2. Опіка встановлюється над дитиною, яка не досягла чотирнадцяти років, а піклування — над дитиною у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років.
3. Опіка, піклування над дитиною встановлюється органом опіки та піклування, а також судом у випадках, передбачених Цивільним кодексом України.
Стаття 244. Особа, яка може бути опікуном, піклувальником дитини
1. Опікуном, піклувальником дитини може бути за її згодою повнолітня дієздатна особа.
2. При призначенні дитині опікуна або піклувальника органом опіки та піклування враховуються особисті якості особи, Ті здатність до виховання дитини, ставлення до неї, а також бажання самої дитини. (...)
Стаття 249. Права й обов’язки опікуна, піклувальника щодо дитини
1. Опікун, піклувальник зобов’язаний виховувати дитину, піклуватися про Ті здоров’я, фізичний, психічний, духовний розвиток, забезпечити одержання дитиною повної загальної середньої освіти. (...)
Стаття 252. Патронат над дитиною
1. Патронат над дитиною — це тимчасовий догляд, виховання та реабілітація дитини в сім’ї патронатного вихователя на період подолання дитиною, її батьками або іншими законними представниками складних життєвих обставин. (...)
6. Термін перебування дитини в сім’ї патронатного вихователя встановлюється органом опіки та піклування і не може перевищувати трьох місяців.
У разі наявності обставин, що обґрунтовують необхідність і доцільність перебування дитини в сім’ї патронатного вихователя понад зазначений термін, орган опіки та піклування може його продовжити.
Загальний термін перебування дитини в сім’ї патронатного вихователя не може перевищувати шість місяців.
Стаття 253. Договір про патронат
1. За договором про патронат орган опіки та піклування передає дитину-сироту або дитину, позбавлену батьківського піклування, на виховання в сім’ю іншої особи (патронатного вихователя) до досягнення дитиною повноліття, за плату. (...)