М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации
BOTAN1337228101
BOTAN1337228101
19.12.2022 04:33 •  Право

Задача 1.

За договором ренти, укладеним між гр.А. та гр.В., до гр.В. переходив дачний будиночок. Договір ренти був посвідчений нотаріально і зареєстрований. Гр. В. оформив право власності на дачний будиночок. Договором було передбачено, що А. передає В. дачний будиночок вартістю 20 000 грн., натомість В. зобов’язувався безстроково виплачувати А. ренту у сумі 500 грн. щомісячно. Через деякий час В. зі згоди А. продав дачу своєму племіннику, оскільки сам виїжджав на постійне місце проживання до іншого населеного пункту. Племінник спочатку виплачував ренту в обумовленій договором сумі, а потім відмовився від оплати у зв’язку зі скрутним матеріальним становищем.

Гр. А. подав позовну заяву до суду, в якій просив стягнути з громадянина В. та його племінника (як з співвідповідачів) різницю між вартістю дачі і сумою виплаченої ренти. Дайте правову оцінку ситуації. Як забезпечення виплати ренти? Вирішіть спір.

Задача 2.

Вдова художника М. уклала договір про передачу картин свого чоловіка у власність приватної картинної галереї. За договором галерея зобов'язалася заплатити вдові за картини 100 тис. грн. одноразово й надалі сплачувати по 1 тис. грн. щомісяця. Після смерті М. її спадкоємець зажадав від картинної галереї продовження грошових виплат на його адресу. Галерея заперечувала, мотивуючи свою відмову тим, що між сторонами був укладений договір купівлі-продажу картин ціною 100 тис. грн., що належним чином виконаний. Наступні періодичні платежі були лише подарунком вдові відомого художника, і, отже, цей договір дарування припинений смертю обдарованої.
У ході судового розгляду суперечки адвокат спадкоємця заявив, що сторонами був укладений договір купівлі-продажу картин з розстрочкою платежу. Мистецтвознавці оцінюють вартість проданих картин в 500 тис. грн., отже, покупна ціна ще не виплачена навіть наполовину. Суд не погодився з висунутими аргументами й, вирішивши, що сторони уклали договір безстрокової (довічної) ренти, що був належним чином виконаний, у позові спадкоємцеві відмовив.

Оцініть доводи сторін і обґрунтованість судового рішення. Чим рентні договори відрізняються від інших договорів?

Задача 3.

За договором ренти гр.С. передав у власність гр.П. колекцію картин загальною вартістю 100 000 грн. за 50 000 грн. і, крім того, гр.П. зобов’язувався безстроково сплачувати гр.С. ренту у сумі 1500 грн. щомісячно.

Через 2 роки гр.П. відмовився від договору, мотивуючи це тим, що вартість колекції істотно завищена. Гр. С. вимагав виплати йому різниці між сумою оцінки колекції і сумою реально виплачених рентних платежів.
З яких підстав платник ренти може відмовитися від договору? Які правові наслідки відмови від договору? Які є гарантії захисту одержувача ренти? Вирішіть спір.

Задача 4.

За договором довічного утримання П. передав С. належний йому будинок, земельну ділянку із фруктовим садом і городом, а також комплект сільськогосподарських машин та садовий інвентар для обробки землі. В обмін на це С. зобов’язався надавати П. утримання (харчування, одяг і т.п.) на загальну суму 2 000 грн. на місяць і здійснювати за ним догляд

Через якийсь час С. зменшив розмір надаваного П. утримання до 1400 грн. на місяць, мотивуючи це тим, що він не придбав права власності на сільгоспінвентар, оскільки рухоме майно не може бути предметом укладеного договору. Незабаром С. перестав купувати П. спиртні напої, якими той зловживав, а також деякі продукти, які останній використовував для виготовлення алкоголю. У результаті цього розмір змісту зменшився до 1000 грн. на місяць. Обурений П. звернувся з позовом у суд, вимагаючи розірвання договору й відшкодування збитків.
У суді С. пояснив, що змушено був зменшити вартість утримання П., піклуючись про його ж здоров'я. Заощаджені в такий б кошти С. має намір використовувати при оплаті ритуальних послуг.

Проаналізуйте ситуацію. Яке рішення повинен прийняти суд?

👇
Открыть все ответы
Ответ:
Snicerenko1980
Snicerenko1980
19.12.2022

ответ:В данном случае было неправильно заключение договор имущественного найма, так в соответствии со ст. 606 ГК «По договору аренды (имущественного найма) арендодатель (наймодатель) обязуется предоставить арендатору (нанимателю) имущество за плату во временное владение и пользование или во временное пользование». Здесь же возмездной основы (платы) не было, да и пшеница передавалась не во временное пользование. Ведь Приказчиков, посеяв пшеницу, не может вернуть именно ту, которую он занял у соседа.

Кроме того, предметом договора по договору имущественного найма может быть любая телесная непотребляемая вещь, поскольку она не теряет своих натуральных свойств в процессе использования. В данном же случае, после посева зерна, оно потеряет свои свойства. По этой же причине, передаваемое право нельзя считать правом безвозмездного пользования.

В данном случае сосед передал фермеру своё право собственности на зерно, а последний должен вернуть ему то же количество зерна по окончании уборочной, то есть имеет место займ. Согласно п. 1 ст. 807 ГК предметом договора займа могут быть движимые вещи, которые определяются родовыми, а не индивидуальными признаками, которыми и обладает в данном случае определенное договором количество зерна пшеницы[11].

Литература

1.Гражданский кодекс РФ. Часть 2. (ред. от 17.07.2009).

2.Белых В.С. Правовое регулирование предпринимательской деятельности в России: Монография. - М., 2005.

3.Брагинский М.И., Витрянский В.В. Договорное право. Кн. 1. Общие положения. Изд. 2-е. -М., 2003.

4.Договоры в предпринимательской деятельности.// Е.А.Павлодский, Т.Л.Левшина. – М.:Издательство: Статут, 2008.

5.Ершова И.В., Иванова Т.М. Предпринимательское право. -М., 1999.

6.Казанцев М. Ф. Договорное регулирование. Цивилистическая концепция.- Екатеринбург, 2005.

7.Комментарий к части второй Гражданского Кодекса Российской Федерации для предпринимателей. –М.,2000.

8.Мамутов В.К. Сближение современных систем правового регулирования хозяйственной деятельности // Государство и право. - 1996.- N 8.

9.Предпринимательское (хозяйственное) право: учебник /[Вознесенская Н.Н. и др.]— М. : Волтерс Клувер, 2006.

10.Предпринимательское право России: учеб. / В. С. Белых, Г. Э. Берсункаев, С. И. Виниченко [и др.]; отв. ред. В. С. Белых. — М Предпринимательское право Российской Федерации / Под ред. Е.П. Губина, П.Г. Лахно.- М., 2003.

12.Пучинский Б.И. Коммерческое право России.- М., 2000.

13.Сулейменов М.К. Предпринимательский договор как комплексный институт гражданского права. // "Журнал российского права".- 2008.- N 1.

[1] Мамутов В.К. Сближение современных систем правового регулирования хозяйственной деятельности // Государство и право. - 1996.- N 8.

[2] Ершова И.В., Иванова Т.М. Предпринимательское право. -М., 1999. С. 3.

[3] Пучинский Б.И. Коммерческое право России.- М., 2000. С. 12

[4] Брагинский М.И., Витрянский В.В. Договорное право. Кн. 1. Общие положения. Изд. 2-е. -М., 2003. С. 121-128.

[5] Сулейменов М.К. Предпринимательский договор как комплексный институт гражданского права. // "Журнал российского права".- 2008.- N 1.

[6] Белых В.С. Правовое регулирование предпринимательской деятельности в России: Монография. - М., 2005. С. 344.

[7] Предпринимательское право Российской Федерации / Под ред. Е.П. Губина, П.Г. Лахно.- М., 2003. С. 912.

[8] Предпринимательское право России: учеб. / В. С. Белых, Г. Э. Берсункаев, С. И. Виниченко [и др.]; отв. ред. В. С. Белых. — М Казанцев М. Ф. Договорное регулирование. Цивилистическая концепция.- Екатеринбург, 2005. С. 56.

[10] Предпринимательское (хозяйственное) право: учебник /[Вознесенская Н.Н. и др.]— М. : Волтерс Клувер, 2006.

[11] Комментарий к части второй Гражданского Кодекса Российской Федерации для предпринимателей. –М.,2000

Объяснение:

4,8(72 оценок)
Ответ:
influenceee
influenceee
19.12.2022

В усі часи актуальною проблемою являється підліткова злочинність, необхідність вирішення якої стоїть не тільки перед працівниками поліції, а і перед всім суспільством в цілому, бо підлітки – це діти, а діти наше майбутнє. Так яке може бути майбутнє, якщо в ранньому віці вони стають на злочинний шлях.

Фахівці б’ють на сполох: на тлі загального зниження темпів дитячої злочинності щороку зростає частка тяжких злочинів, які скоюють неповнолітні.

Психологи стверджують, що психіка українських дітей зазнала за останнє десятиріччя незворотних змін: вони нічого не бояться, нічого не цінують, ні в що не вірять. Вони стають дедалі жорстокішими, а їхні злочини – моторошними.

Фахівці Менського МЦ з надання БВПД роз’яснюють про адміністративну відповідальність для підлітків (неповнолітніх).

Адміністративна відповідальність є одним з видів юридичної відповідальності, що має всі ознаки останньої. Разом з тим адміністративна відповідальність є складовою адміністративного примусу і наділена всіма його ознаками.

Основні риси адміністративної відповідальності полягають у тому, що її підставою є адміністративне правопорушення Притягнення до адміністративної відповідальності — обов’язок державних органів, які є суб’єктами виконавчої влади, їх перелік наводиться в розділі III КУпАП України.

Адміністративна відповідальність урегульована нормами адміністративного права, в яких наводиться повний перелік адміністративних в, адміністративних стягнень і органів, уповноважених застосовувати їх.

Серед суб’єктів адміністративних правопорушень вирізняються так звані спеціальні суб’єкти, тобто ті, які мають певні особливості щодо вчинення окремих адміністративних правопорушень або не несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах. До них належать неповнолітні, іноземні громадяни, військовослужбовці та працівники міліції, посадові особи, народні депутати, батьки або особи, що їх замінюють, та ін.

Згідно зі статтею 13 КУпАП України до осіб віком 16-18 років, які вчинили адміністративні правопорушення, застосовуються відповідні заходи впливу.

Неповнолітні, які не досягли встановленого в законі віку 16 років згідно з КУпАП України, є малолітніми і юридичній відповідальності, у тому числі адміністративній, не підлягають, оскільки визнаються нездатними усвідомлювати значення своїх дій і керувати ними. До того ж адміністративна відповідальність неповнолітнього може настати тільки тоді, коли 16 років йому виповнилось саме до моменту вчинення протиправного діяння, а не до вирішення питання про притягнення його до адміністративної відповідальності.

До неповнолітніх віком 16-18 років, які скоїли адміністративн можуть бути застосовані заходи,передбачені ст. 24 -1. Підліток – вже не дитина але ще не дорослий.

До неповнолітніх віком 16-18 років, які скоїли адміністративн можуть бути застосовані заходи,передбачені ст. 24-1КУпАП, а саме:

1) зобов’язання публічно або в іншій формі по вибачення у потерпілого;

2) попередження;

3) догана або сувора догана;

4) передача неповнолітнього під нагляд батькам або особам, які їх замінюють, чи під нагляд педагогічному або трудовому колективу за їх згодою, а також окремим громадянам на їх прохання.

Заходи впливу мають виховний характер і можуть бути застосовані до неповнолітніх, які скоїли адміністративний у віці 16-18 років, якщо орган адміністративної юрисдикції дійде висновку, що виправлення правопорушника можливе без застосування до нього суворішого адміністративного стягнення. У сукупності ці заходи утворюють систему, що складена з урахуванням збільшення тяжкості примусових заходів — від менш суворих до суворіших

Кодексом про адміністративні правопорушення встановле­но, що до адміністративної відповідальності притягаються осо­би, яким на момент скоєння правопорушення виповнилось 16 років.

Зауважимо, що скоєння адміністративного неповнолітнім є обставиною, що пом’якшує відповідальність. Пояснюється це тим, що неповнолітні загалом не мають стійкої психіки, на­вичок правочинної поведінки, достатнього життєвого досвіду, не завжди усвідомлюють шкоду від заподіяного, легко піддаються впливу інших осіб, особливо старших за віком, що часто стають організаторами або підбурювачами правопорушень, ураховується також, що неповнолітні легко піддаються виховному впливу і можуть виправитись без застосування до них жорстких заходів адміністративного стягнення

4,6(26 оценок)
Это интересно:
Новые ответы от MOGZ: Право
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ