М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации
ДимаЛапа
ДимаЛапа
14.01.2022 08:57 •  Право

Похилого віку гр. Іванова домовилась зі своєю знайомою Даниловою про те, що вона буде доглядати її, забезпечувати продуктами харчування, ліками, оскільки вона живе сама і їй важко пересуватися без до сторонніх. За утримання Іванова обіцяла заповісти Даниловій свій будинок. Після смерті Іванової її брат, дізнавшись, що заповіт не був оформлений, заявив права на будинок як спадкоємець. Данилова звернулась до суду. У позові вона вказала, що доглядала за Івановою майже рік, за власні кошти купувала їй продукти харчування, ліки, а сім’я брата ніколи про неї не піклувалась. 1) В якій формі укладається договір довічного утримання?
2) Які правові наслідки визнання правочину недійсним?
3) Чи правомірні вимоги брата Іванової?
4) Яке рішення прийме суд?​

👇
Ответ:
Solnyshko8080
Solnyshko8080
14.01.2022

Відповідь:

1.  Згідно ст. 745 Цивільного кодексу України договір довічного утримання (догляду) укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню.

2. Згідно вимог ст. 216 Цивільного кодексу України  недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.  У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

3. Згідно вимог ст. 1262 Цивільного кодексу України брат Іванової є спадкоємцем за законом другої черги.  Згідно вимог ст. 1223 Цивільного кодексу України право на спадкування за законом виникає у спадкоємців за законом у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини. Так як гр. Іванова не залишила на випадок своєї  будь-якого заповіту, то до спадкування закликаються спадкоємця за законом, до яких відноситься її брат.  Отже вимоги брата є правомірними.

4. Суд не може визнати Данилову спадкоємцем майна гр. Іванової так як заповіту вона не залишала, а до спадкоємців за законом Данилова не відноситься. Все, на що може претендувати Данилова, це звернутися до суду з проханням відшкодувати їй понесені  нею витрати. Адже згідно ст. 1232 Цивільного   кодексу України  спадкоємці зобов'язані відшкодувати розумні витрати, які були зроблені одним із них або іншою особою на утримання, догляд, лікування та поховання спадкодавця.  Витрати на утримання, догляд, лікування спадкодавця можуть бути стягнені не більш як за три роки до його смерті. Якщо брат  Іванової не погодиться відшкодувати понесені Даниловою витрати, а у Данилової буде достатньо доказів, щоб підтвердити  розмір цих витрат, то суд може прийняти рішення про стягнення з Іванова суми понесених витрат.

Пояснення:

4,6(5 оценок)
Открыть все ответы
Ответ:
mklslajh
mklslajh
14.01.2022

Рассматривая трудовое законодательство в общем, нельзя не затронуть сам трудовой кодекс РФ. 8 сентября 2011 года состоялась встреча представителей основных профсоюзов России с президентов Российской Федерации. По их мнению, как и по мнению известного политического деятеля Михаила Прохорова, Трудовой кодекс является далеко не идеальным воплощением права работников, поэтому они выступают за принятие нового Трудового Кодекса, но, разроботкой которого будут заниматься не законодатели, а специальная рабочая группа. Но Президент пресек данное предложение, обосновав тем что трудовой кодекс «живой» и в него постоянно вносятся изменения. Тем не менее предложен ряд существенных изменений.

Меня наиболее заинтересовало предложение внесения изменения направленное на более точную трактовку актов труда, принимаемых работодателем(закрепленная в ст.8 Трудового кодекса РФ).

Для рассмотрения данного предложения, вспомним что есть власть, включая власть хозяйскую, принадлежащую работодателю.

Власть — возможность и осуществлять свою волю, воздействовать на деятельность и поведение других людей, даже вопреки их сопротивлению.

Рассматривая в общем - власть имеет несколько видов. Таковыми являются Верховная власть, Законодательная власть, Исполнительная власть, Судебная власть, Политическая власть, Управленческая власть, Публичная власть, Символическая власть.

В данной работе будет рассматриваться хозяйская власть, которая является подвидом Управленческой власти.

Таким образом, в 90-е годы XX века, на основании Законом РФ от 3/7/1991 «О приватизации государственных и муниципальных предприятий в РФ» было произведена приватизация государственного имущества в частную собственность. Соответственно, в связи с принятием данного закона, хозяйская власть работодателя отделилась от государственной власти. В этих условиях главным во у общества остается - каковы границы этой власти Общество заинтересовано чтобы, во-первых, дать в руки работодателя эффективный легальный инструментарий в осуществлении управления трудом и, в то же время, во-вторых, ограничить возможности злоупотребления работодателя своею властью. К сожалению, ст. 8 в ее нынешнем виде есть, скорее, уход от проблемы, нежели ее решение.

Работодатель, как и работник, — сторона трудового отношения и трудового правоотношения. Работодатель предоставляет работу, организует труд и управляет трудом. Будучи субъектом трудового права, работодатель обладает определенными правами и обязанностями, которые увязаны с правами и обязанностями работника. Так, правом одной стороны (работника) соответствуют обязанности другой стороны (работодателя), и наоборот.

Для рассмотрения данного во для начала, обратим внимание на частный аспект: в соответствии со ст.8 работодатель принимает акты о труде «в пределах своей компетенции». Но исходя из этого, работодатель, становясь самостоятельным субъектом права, обладает не компетентностью, а правосубъктностью!

4,4(59 оценок)
Ответ:
NextHelp
NextHelp
14.01.2022
1) право на вільний розвиток особистості. Кожна людина має право сама визначати свою долю, ставити перед собою визначені нею самою цілі, обирати засоби для досягнення цих цілей. Але, зрозуміло, при цьому вона не повинна порушувати прав інших людей; 

2) право на життя. Конституція України закріплює право на життя за до заборони свавільного (незаконного) позбавлення життя. Верховна Рада України скасувала кримінальне покарання у вигляді смертної кари. Ніхто не може бути позбавлений життя навіть за рішенням державного органу. Другий важливий компонент закріплення права на життя — право людини на самозахист від протиправних посягань на життя і здоров’я; 

3) право на повагу людської гідності. Це особисте право теж забезпечується встановленням заборон на протиправні дії, що посягають на людську гідність: катування, жорстоке, нелюдське таке, що принижує гідність, поводження або покарання, примусові медичні або наукові дослідження на людині; 
4,8(55 оценок)
Это интересно:
Новые ответы от MOGZ: Право
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ