Це пов'язано з тим, що кожен громадянин маэ розуміти свою приналежність до певної нації, користватися окремими правами, держава не обмежує загальновизнані права, але ті права які потребують знань про країну, відчуття патріотизму, розуміння значимості прийнятого рішення повенні обмежуватися (політичні права). Забов'язати тим людям, котрим ти не можеш довіряти не можна, це стосується найважливіших питань держави - її безпека, не може іноземець захищати країну від таких же яким він є сам, можлива внутрішня зрада, саме тому військовозабов'язані лише українці.
Здебільшого звичаї та традиції залишилися у відсталих країнах. Так, наприклад деякі плем'я вважають що стрибання навколо полум'Я приносить щастя та робить богів м'якішими. Жахлива ситуація склалася в африканських країнах. В силу звичаїв жінки там безправні, створюються євнухи котрі доглядають за ними, а керують усим шейхи. Ці звичаї потрібно змінити. Але існують і такі звичаї, що переходять у закон. Наприклад звичай вигнаня тих, кто скоїв злочин з племені - переросло в кару злочинців юридичною відповідальністю. Вибори вождя переросли у вибори вищих посадових осіб держави. Зараз існує 23 лютого - День захисника Вітчизни, на мою думку, його потрібно включити до свят.
9 сeкунд тому
1.Многонациональный народ может осуществлять непосредственно или через органы власть. Именно он может не допустить хаоса и деспотизма,в идеале-народ предлагает сво инициативу,вносит свои предложения в осуществление гос.власти.
2.У нас нет единой идеологии, существут множество политических партий, каждый человек на нашей стране исповедует определённу религи. Отказ может привести к эмиграции многих жителей нашей страны
3.обеспечивать высокий жизненный уровень лдей,сокращать безработицу, осуществлять права и свободы граждан,поддерживать малоимущих и многодетных семей