2. Суб'єктом злочину є осудна особа, яка досягла 16-річного віку (Слісаренко і Самолов).
3. З об'єктивної сторони злочин характеризується вчиненням тілесних ушкоджень двох видів: 1) легкого тілесного ушкодження (ч. 1 ст. 125); 2) легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я або незначну втрату працездатності (ч. 2 ст. 125).
У першому випадку йдеться про легке тілесне ушкодження, що не спричинило таких наслідків, як короткочасний розлад здоров'я або незначну втрату працездатності. Таким тілесним ушкодженням є ушкодження, що має незначні скороминущі наслідки, тривалістю не більш як шість днів (синець, подряпина тощо).
Легке тілесне ушкодження другого виду характеризується тим, що при його заподіянні потерпілому спричиняються короткочасний розлад здоров'я або незначна стійка втрата працездатності. Короткочасним слід вважати розлад здоров'я тривалістю понад шість днів, але не більш як три тижні (21 день). Під незначною стійкою втратою працездатності слід розуміти втрату загальної працездатності до 10%.
4.Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим або непрямим умислом.
В силу пункта 5 статьи 1118 ГК РФ завещание является односторонней сделкой, а потому по отношении к нему применяются общие положения о сделках, поскольку законом не предусмотрено иное.
В силу пункта 1 статьи 177 ГК РФ сделка, совершенная гражданином, хотя и дее но находившимся в момент ее совершения в таком состоянии, когда он не был понимать значение своих действий или руководить ими, может быть признана судом недействительной по иску этого гражданина либо иных лиц, чьи права или охраняемые законом интересы нарушены в результате ее совершения, то есть вопрос задан в принципе верно, хотя и не совсем корректно, поскольку в нем не содержится указанно, в каком именно состоянии находился наследодатель в момент составления завещания, а именно ли он был понимать значение своих действий и руководить ими.
2. Суб'єктом злочину є осудна особа, яка досягла 16-річного віку (Слісаренко і Самолов).
3. З об'єктивної сторони злочин характеризується вчиненням тілесних ушкоджень двох видів: 1) легкого тілесного ушкодження (ч. 1 ст. 125); 2) легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я або незначну втрату працездатності (ч. 2 ст. 125).
У першому випадку йдеться про легке тілесне ушкодження, що не спричинило таких наслідків, як короткочасний розлад здоров'я або незначну втрату працездатності. Таким тілесним ушкодженням є ушкодження, що має незначні скороминущі наслідки, тривалістю не більш як шість днів (синець, подряпина тощо).
Легке тілесне ушкодження другого виду характеризується тим, що при його заподіянні потерпілому спричиняються короткочасний розлад здоров'я або незначна стійка втрата працездатності. Короткочасним слід вважати розлад здоров'я тривалістю понад шість днів, але не більш як три тижні (21 день). Під незначною стійкою втратою працездатності слід розуміти втрату загальної працездатності до 10%.
4.Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим або непрямим умислом.