регламентирует отношения органов власти между собой и отношения между органами власти и гражданами. Государство приказывает и распоряжается на основе своей власти. Оно исполняет законы. Законы являются обязательными. Возможность каких-либо переговоров отсутствует. Отношения между гражданином и государством — это не предмет переговоров. Государство приказывает — гражданин исполняет. Чиновник выступает в качестве носителя власти. При этом чиновник вправе действовать лишь в рамках закона. , напротив, регламентирует отношения между равноправными частными лицами. Они могут свободно договариваться друг с другом о том, чего они хотят. Закон только предлагает готовые образцы решений. На их основе вопрос регламентируется в том случае, если стороны не договорились об ином.
Сфера прав человека – это отношения и , сфера права. Если речь идет о нарушении того или иного права человека, то говорится исключительно о действиях .
Права человека — это права, принадлежащие людям __ и не зависящие от . Наличие какого-либо права означает государства, во-первых, и, во-вторых, это право. Теория права возникла в начале Нового времени и была впервые закреплена в Северо-Американских соединенных штатов и Франции.
ответ:
объяснение:
у процесі розвитку людина дізнається багато про світ, в якому живе. у неї виникають звички, переваги, неприязнь заборони, формуються фактори} які впливають на поведінку, формується система цінностей і позицій. на відміну від звичок, побоювань, переваг і неприязні, які виникають головним чином з їх особистого досвіду, узагальненого підсвідомістю, цінність і позицію беруть від .
поведінка людей - надзвичайно складний феномен. саме тому для більш повного розуміння в процесі діяльності важливо врахувати всі його особливості. головну роль в роботі з молоддю відіграє особистісно-зорієнтований підхід. наші студенти - це молоді люди 16-18 років (цей вік прийнято називати ранньою юністю). головна особливість юнацького віку - це усвідомлення власної індивідуальності, неповторності, несхожості на інших. у цей період формується індивідуальний характер. з унікальним характером, формування якого завершується в основному в юнацтві, людині доведеться прожити все життя.
юність завжди зорієнтована на майбутнє. переоцінка цінностей, розчарування в друзях та батьках, поява нових ідеалів - все це сприймається як створення себе завтрашнього, як конструювання власного життєвого шляху. прийняття рішення про вибір професії по суті означає відмову від інших видів діяльності, від інших можливостей, тобто пов’язане з самообмеженням, що породжує внутрішню напругу, яка посилюється особистісними суперечностями, властивими юнацькому віку. все це призводить до появи конфліктів, які є типовими для цього віку.
вивчення цінностей студентів у коледжі проводиться за методики м. рокича "ціннісні орієнтації" у модифікації о. б. фанталової. за цією методикою можна оцінити не тільки усвідомлені, а й неусвідомлені ціннісні орієнтації. це пов’язано з тим, що завданням досліджуваного є попарне порівняння цінностей між собою.
як свідчить дослідження студентів головною цінністю для осіб віком від 16 до 18 років є цінність "кохання" та "здоров’я". найнижчі позиції займають цінності "творчість", "пізнання" та "активність". в ієрархії доступності домінує цінність "друзі". найменш доступними є такі цінності, як "матеріально-забезпечене життя" та "щасливе сімейне життя".
до того ж студенти "не задоволені" своїм матеріальним становищем та існуючими проблемами у сфері кохання (цінність значно переважає доступність). невідповідність цінностей і їх доступності є чинником, що провокує внутрішню конфліктність особистості. отже, необхідно на це звертати увагу всім тим, хто скеровує і забезпечує процес навчання та організацію дозвілля підростаючого покоління. педагоги повинні сприяти сучасній молодій людині в набутті необхідних життєвих цінностей: уміти приймати рішення, застосовувати нові інформаційні технології, бути мобільним, адаптивним та здатним навчатися протягом життя.
важливим є також визначення і порівняння пріоритету особистісних цінностей в групі. здійснюється це за вправи "цінності", під час якої учасники визначають для себе з головні цінності, а потім обмінюються з товаришами. далі, в процесі обговорення, обмінюються відчуттями, які виникли під час виконання вправи. головний висновок її в тому, що - в кожного з нас є своя особиста позиція, яка ґрунтується, на наших переконаннях і цінностях. тільки переживши вагомість їх для кожного з нас, ми можемо дійсно робити власний вибір, приймати своє рішення.
молодь і юнацтво піддається впливу таких негативних явищ, як наркоманія, алкоголізм, ризикуючи захворіти на віл/снід тощо. тому невід’ємною складовою навчально-виховного процесу є просвітницька робота серед молоді – "здорова та свідома нація через освіту". її мета формувати у молодих людей навички здорового способу життя.
таким чином, від особистості наставника і його багатства залежить моральне обличчя молодої людини. тому мистецтво виховання полягає в тому, щоб кожний наставник став для вихованців світочем моральності, щоб людина, яку він виховує, олюднювала світ речей і через ставлення до речей вчилася правильно, по-людському ставитися до людей.
і пам’ятати, що найголовніша цінність - це життя. а життя - це можливість і виклик, обов’язок і багатство, надбання і таємниця, боротьба і все - таки удача. життя - таке чудове, бо це наше життя.