10.12.1948 – генеральна асамблея оон прийняла загальну декларацію прав людини
6 січня 1941 р. у посланні до конгресу американський президент франклін делано рузвельт проголосив чотири і свободи, якими, на його думку, мали володіти люди у всьому світі: свобода слова, свобода совісті, свобода від страху та свобода від злиднів. статут зобов’язав усіх членів оон забезпечити повагу й дотримання людських прав та основних свобод, незалежно від раси, статі, мови чи релігії.
західні лідери вирішили доповнити статут оон «дорожньою картою» гарантування людських прав і свобод для кожної особи у світі. нею стала загальна декларація прав людини, розроблена директором відділу прав людини оон, канадійцем джоном петерсом гамфрі. після двох років роботи на сесії генеральної асамблеї 10 грудня 1948 р. документ був винесений на голосування: 48 країн проголосували «за» та 8 утрималися (серед них срср, брср, урср, чехословаччина, польща, югославія, що представляли комуністичний блок, а також саудівська аравія та південно-африканська республіка).
декларація стала найавторитетнішим джерелом міжнародних норм щодо прав людини. день її прийняття, 10 грудня, був визначений як міжнародний день прав людини.
Согласно ст. 1003 ГК РФ, Комитент вправе в любое время отказаться от исполнения договора комиссии, отменив данное комиссионеру поручение. Комиссионер вправе требовать возмещения убытков, вызванных отменой поручения. В случае, когда договор комиссии заключен без указания срока его действия, комитент должен уведомить комиссионера о прекращении договора не позднее чем за тридцать дней (что и было сделано) , если более продолжительный срок уведомления не предусмотрен договором. В этом случае комитент обязан выплатить комиссионеру вознаграждение за сделки, совершенные им до прекращения договора, а также возместить комиссионеру понесенные им до прекращения договора расходы. В данной ситуации ЗАО вправе требовать возмещение убытков в сумме понесенных затрат на возвращение денежных сумм за возвращенный потребителями некачественный товар
відповідь:
10.12.1948 – генеральна асамблея оон прийняла загальну декларацію прав людини
6 січня 1941 р. у посланні до конгресу американський президент франклін делано рузвельт проголосив чотири і свободи, якими, на його думку, мали володіти люди у всьому світі: свобода слова, свобода совісті, свобода від страху та свобода від злиднів. статут зобов’язав усіх членів оон забезпечити повагу й дотримання людських прав та основних свобод, незалежно від раси, статі, мови чи релігії.
західні лідери вирішили доповнити статут оон «дорожньою картою» гарантування людських прав і свобод для кожної особи у світі. нею стала загальна декларація прав людини, розроблена директором відділу прав людини оон, канадійцем джоном петерсом гамфрі. після двох років роботи на сесії генеральної асамблеї 10 грудня 1948 р. документ був винесений на голосування: 48 країн проголосували «за» та 8 утрималися (серед них срср, брср, урср, чехословаччина, польща, югославія, що представляли комуністичний блок, а також саудівська аравія та південно-африканська республіка).
декларація стала найавторитетнішим джерелом міжнародних норм щодо прав людини. день її прийняття, 10 грудня, був визначений як міжнародний день прав людини.
пояснення: