Ситуація 2. Місце дії: робочий кабінет власника кафе Худоярової, вересень 2016 року. Худоярова сидить за робочим столом і переглядає фінансову документацію. У двері постукали. З дозволу господаря кабінету до нього заходить шістнадцятирічний Михайло.
- Добрий день. Я сьогодні обідав із своїми друзями у вашому закладі громадського харчування і прочитав оголошення про те, що вам на роботу потрібен вантажник. Я б хотів улаштуватися до вас на роботу.
- Нам дійсно потрібен вантажник, бо попереднього я звільнила через те, що часто бував на роботі напідпитку. Та чи справишся ти з такою роботою? Та і коли ти працюватимеш, якщо тобі на уроки ходити?
- Школу я закінчив три місяці тому, не зміг поступити на навчання до вишу, наступного року зроблю ще одну спробу, а поки хочу влаштуватися на роботу, щоб не бити байдики цілий рік.- А чи подужаєш ти перенесення вантажів? Адже деякі ящики важать понад 20 кілограмів, до того ж їх треба піднімати із землі і ставити на високо розташовані стелажі.
- Я однозначно справлюся, адже займаюся важкою атлетикою.
- Але ж із прийняттям на роботу неповнолітніх стільки клопоту, у них стільки пільг. Що мені з тобою робити? Давай так домовимось. Ти пишеш заяву на моє ім’я про працевлаштування, на ній один з твоїх батьків поставить свій підпис в тому, що він не заперечує проти твого прийняття на роботу. Крім того ти принесеш мені направлення на роботу від міської служби у справах дітей і довідку із ДЮСШ про те, що ти займаєшся важкою атлетикою і тоді я буду знати, що переміщення будь – яких вантажів тобі не зашкодить. З оформленням домовленості і виданням наказу про прийом на роботу поспішати не будемо. Я тебе не обдурю, не переживай. З того моменту, коли ти будеш допущений до роботи, трудовий договір вважатиметься укладеним. Заробітну плату ти будеш отримувати за штатним розписом і працювати по вісім годин на день шість разів на тиждень.
- Я на все згоден.
- Тоді приходи на роботу післязавтра із тими документами, про які я тобі сказала.
Запитання для обговорення
1. Який договір мали укласти Худоярова і Михайло?
2. Які порушення норм трудового законодавства, що врегульовує працевлаштування неповнолітніх ви помітили у цій ситуації?
Ситуація 3.
Місце дії – Центр зайнятості. У приймальну для відвідувачів,де чергує відповідальний працівник Центру, заходить п’ятнадцятирічний юнак Кирило.
- Добрий день. Мене звати Кирило Тарчинець, мені п'ятнадцять років, я навчаюся у вечірній школі. Я дуже хотів би влаштуватися на роботу, мої батьки, які є інвалідами третьої групи, мене в цьому всіляко підтримують. Я звертався уже до кількох підприємств, які здійснюють пошук осіб для влаштування на роботу, однак мені всюди відмовили.Мене навіть не погодилися прийняти на роботу, яка передбачає виконання некваліфікованої праці. У відділах кадрів кількох підприємств меніпояснили чому мене не хочуть прийняти на роботу. Тому, що я неповнолітній, а таких не хочуть приймати на роботу, бо з ними багато клопоту. Я вас до мені у пошуках роботи, а якщо роботу знайти наразі неможливо, то надайте мені статус безробітного, щоб я мав можливість отримувати до по безробіттю.
- Я вас добре розумію. З роботою зараз дуже важко. Особливо для тих, хто не володіє жодною професією. А неповнолітніх дійсно не хочуть приймати на роботу, навіть на низькооплачувану. Зараз ми не можемо вам запропонувати будь – якої роботи, навіть не можемо залучити вас до виконання оплачуваних громадських робіт. Для неповнолітніх підприємства офіційно робочі місця на жаль не виділяють. Тому ми надамо вам статус безробітного на шість місяців, ви отримуватимете до по безробіттю. Якщо протягом цього часу ви не знайдете роботу самостійно чи за нашої до , то статус безробітного ви втратите і протягом року після цього не зможете отримувати будь – яких послуг від Центру зайнятості.
Запитання для обговорення
1. Чи може Кирило отримати статус безробітного?
2. Чи належить Кирило до категорiї громадян, що мають додатковi гарантiї у сприяннi працевлаштуванню?
3. Чи втрачає особа право на отримання послуг від Центру зайнятості населення у випадку втрати нею статусу безробітного? ( ів)
Громадяни України мають право звертатися до органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових та службових осіб; до судів; Омбудсмена; неурядових правозахисних організацій та ЗМІ.
Органи державної влади, місцевого самоврядування, посадові та службові особи
До них можна звертатися письмовими зверненнями, запитами та в інших формах, а вони мають у встановлений законом термін дати ґрунтовну відповідь щодо твого питання. Є спеціальні ресурси, які можуть до правильно сформулювати запит. Наприклад, «Доступ до правди».
До цього рівня вирішення проблем звертаються тоді, коли потрібно припинити певну протиправну дію. Наприклад, можна звернутися до міської адміністрації щодо незаконного МАФу, а вони мають розглянути це питання і знести його або показати, що всі документи в порядку. Часто буває, що права порушують саме ті органи влади, до яких людина мала б звертатись для захисту своїх прав. Але в такому разі має до суд.