Объяснение:
Із Сімейного кодексу України
Стаття 207. Поняття усиновлення
1. Усиновленням є прийняття усиновлювачем у свою сім’ю особи на правах дочки чи сина, що здійснене на підставі рішення суду (...).
2. Усиновлення дитини провадиться в 'її найвищих інтересах для забезпечення стабільних і гармонійних умов її життя. (...)
Стаття 211. Особи, які можуть бути усиновлювачами
1. Усиновлювачем дитини може бути дієздатна особа віком не молодша двадцяти одного року, за винятком, коли усиновлювач є родичем дитини.
2. Усиновлювачем може бути особа, що старша за дитину, яку вона бажає усиновити, не менше як на п’ятнадцять років.
У разі усиновлення повнолітньої особи різниця у віці не може бути меншою ніж вісімнадцять.
3. Усиновлювачами можуть бути подружжя (...).
7. Кількість дітей, яку може усиновити один усиновлювач, не обмежується. (...)
Стаття 243. Діти, над якими встановлюється опіка, піклування
1. Опіка, піклування встановлюється над дітьми-сиротами й дітьми, позбавленими батьківського піклування.
2. Опіка встановлюється над дитиною, яка не досягла чотирнадцяти років, а піклування — над дитиною у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років.
3. Опіка, піклування над дитиною встановлюється органом опіки та піклування, а також судом у випадках, передбачених Цивільним кодексом України.
Стаття 244. Особа, яка може бути опікуном, піклувальником дитини
1. Опікуном, піклувальником дитини може бути за її згодою повнолітня дієздатна особа.
2. При призначенні дитині опікуна або піклувальника органом опіки та піклування враховуються особисті якості особи, Ті здатність до виховання дитини, ставлення до неї, а також бажання самої дитини. (...)
Стаття 249. Права й обов’язки опікуна, піклувальника щодо дитини
1. Опікун, піклувальник зобов’язаний виховувати дитину, піклуватися про Ті здоров’я, фізичний, психічний, духовний розвиток, забезпечити одержання дитиною повної загальної середньої освіти. (...)
Стаття 252. Патронат над дитиною
1. Патронат над дитиною — це тимчасовий догляд, виховання та реабілітація дитини в сім’ї патронатного вихователя на період подолання дитиною, її батьками або іншими законними представниками складних життєвих обставин. (...)
6. Термін перебування дитини в сім’ї патронатного вихователя встановлюється органом опіки та піклування і не може перевищувати трьох місяців.
У разі наявності обставин, що обґрунтовують необхідність і доцільність перебування дитини в сім’ї патронатного вихователя понад зазначений термін, орган опіки та піклування може його продовжити.
Загальний термін перебування дитини в сім’ї патронатного вихователя не може перевищувати шість місяців.
Стаття 253. Договір про патронат
1. За договором про патронат орган опіки та піклування передає дитину-сироту або дитину, позбавлену батьківського піклування, на виховання в сім’ю іншої особи (патронатного вихователя) до досягнення дитиною повноліття, за плату. (...)
Конституция РСФСР 1978 года — четвёртая конституция Российской Советской Федеративной Социалистической Республики.
Введена в действие Декларацией Верховного Совета РСФСР от 12 апреля 1978 года в порядке, установленном Законом РСФСР от 12 апреля 1978 года. Принята на внеочередной VII сессии Верховного Совета РСФСР девятого созыва 12 апреля 1978 года ввиду принятия Конституции СССР 1977 года.
Конституция 1978 года в первоначальной редакции не изменила политической системы страны — Советы депутатов трудящихся стали называться Советами народных депутатов, срок полномочий Верховного Совета был увеличен с 4 до 5 лет, срок полномочий Советов народных депутатов — с 2 до 2,5 лет.
Конституция 1978 года утратила силу после принятия Конституции 1993 года. Одновременно с этим 25 декабря 1993 года прекратила существование политическая система, установленная Конституцией 1978 года в редакции 1989 года.
Структура[править | править вики-текст]По структуре и содержанию Конституция РСФСР 1978 года соответствовала новой Конституции СССР. В отличие от предыдущей Конституции новая Конституция РСФСР стала намного объёмнее и углубила систематизацию конституционных норм. Первый и второй разделы в целом соответствовали аналогичным разделам Конституции СССР. В третьем разделе «Национально-государственное и административно-территориальное устройство РСФСР» было закреплено административное деление РСФСР: в состав РСФСР входили 16 АССР, 5 автономных областей и 10 автономных округов.
Конституция содержала 11 разделов, 22 главы и 185 статей: