Вопросы об определении понятия, о сущности и видах объектов права, являющиеся дискуссионными в юридической науке, имеют теоретическое и практическое значение. По утверждению С.Ф. Кечекьяна, они «раскрыть цель, которую преследует установление тех или иных правоотношений. Эта цель не всегда состоит в определённых действиях обязанного лица, составляющих иногда не более как средство для достижения этой цели, а в установлении для управомоченного правового господства, характер которого различен именно в зависимости от того, что составляет объект права» [10, c. 156].
Права людини в сучасному світі - це проблема, вирішення якої стоїть у центрі практичної діяльності міжнародного співтовариства і кожної держави.
Права людини - це її можливість діяти певним чином для того, щоб забезпечити своє нормальне існування, розвиток і задоволення власних потреб.
Поняття про права людини включає два аспекти:
> природні права людини, неподільно пов'язані з її існуванням та розвитком;
> набуті права людини, що характеризують її соціально-політичний статус.
Другий розділ Конституції України закріплює систему прав, свобод і обов'язків, яку можна поділити на особисті (природні, громадянські), політичні, соціальні, економічні, культурні, екологічні та сімейні права і обов'язки. Сукупність конституційних норм, що закріплюють ці права і обов'язки визначає конституційно правовий статус людини і громадянина.
Свобода людини є вихідним поняттям проблеми прав людини-громадянина. Вона характеризується ознаками:
- всі люди народжуються вільними і рівними у своїй гідності і правах;
- людина має право робити все, що прямо не заборонено діючим законодавством;
- всі люди рівні в правових можливостях, правовому сприянні і правовій охороні;
- свобода людини - об'єктивна реальність, вона виходить за межі врегульовані правом, так як на неї впливають і інші соціальні норми (моралі, етики, релігійні норми та інші).
Объяснение:
Вот