Для державної реєстрації шлюбу в Україні, особа має досягти 18 років, однак, за відповідним судовим рішенням про надання права на шлюб, такий шлюб може бути укладений з 16 років. Державна реєстрація шлюбу здійснюється органами державної реєстрації актів цивільного стану (ДРАЦС).
Як зазначила Начальник управління державної реєстрації актів цивільного стану Ірина Дубиківська: «Для державної реєстрації шлюбу потрібно звернутись до органів ДРАЦСу із відповідними документами, а саме паспорти та документи, які засвідчують розірвання попереднього шлюбу (за наявності такого). У випадку, якщо особа, яка бажає зареєструвати шлюб - іноземець, необхідно подати паспорт та його переклад засвідчений належним чином та документи, які підтверджують легальність перебування в Україні. Обов’язковим є також надання документів, які підтверджують припинення шлюбу в країні проживання або громадянства нерезидента. За встановленими міжнародними договорами ці документи мають бути засвідчені належним чином, це може бути консульська легалізація, апостиль або жодного засвідчення якщо є міжнародна двостороння база».
«Подавши заяву про реєстрацію шлюбу, буде запропонований місячний строк з дня подачі заяви. Керівник органу ДРАЦС може скоротити цей строк та одружити навіть в день подачі заяви, за умови наявності документів, які підтверджують важливість скорочення цього строку, це може бути вагітність, наявність спільних дітей або хвороба, яка становить загрозу для життя та здоров’я або інші підстави підтверджені документально» - зазначила Ірина Дубиківська.
Окрім того, Міністерством юстиції України реалізується пілотний проект «Шлюб за добу», де звернувшись до спеціального організатора державної реєстрації, подавши паспорти та відповідну заяву особи можуть без черг, без строку укласти шлюб, при необхідності такого термінового укладення.
Для державної реєстрації шлюбу потрібно лише ваше кохання, а про документи подбає Мінюст!
Объяснение:
Правово́е госуда́рство (нем. Rechtsstaat) — государство, вся деятельность которого подчинена нормам права, а также[прим. 1] фундаментальным правовым принципам, направленным на защиту достоинства, свободы и прав человека[1][2][3]. Подчинённость деятельности верховных органов власти стабильным законам или судебным решениям является отличительным признаком конституционных политических режимов[4][прим. 2]. Принцип соблюдения предписаний права всеми его субъектами, в том числе обладающими властью лицами или органами, называется законностью в российской юриспруденции[5] и верховенством права (англ. rule of law) в странах общего права[6]. Следует иметь в виду, что в российском правоведении также существует термин верховенство закона, под которым понимается подчинённость закону всех подзаконных актов и актов правоприменения[7]. Верховенство закона является одним из основных компонентов правового государства[8].