Відмова правомірна у прийнятті скарги.
До повноважень Конституційного Суду України належать визначені ст.7 Закону України "Про Конституційний Суд України":
- вирішення питань про відповідність Конституції України (конституційність) законів України та інших правових актів Верховної Ради України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим;
- офіційне тлумачення Конституції України;
- надання за зверненням Президента України або щонайменше сорока п'яти народних депутатів України, або Кабінету Міністрів України висновків про відповідність Конституції України чинних міжнародних договорів України або тих міжнародних договорів, що вносяться до Верховної Ради України для надання згоди на їх обов'язковість;
- надання за зверненням Президента України або щонайменше сорока п'яти народних депутатів України висновків про відповідність Конституції України (конституційність) питань, які пропонуються для винесення на всеукраїнський референдум за народною ініціативою;
- надання за зверненням Верховної Ради України висновку щодо додержання конституційної процедури розслідування і розгляду справи про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту в межах, визначених статтями 111 і 151 Конституції України;
- надання за зверненням Верховної Ради України висновку щодо відповідності законопроекту про внесення змін до Конституції України вимогам статей 157 і 158 Конституції України;
- надання за зверненням Верховної Ради України висновку про порушення Верховною Радою Автономної Республіки Крим Конституції України або законів України;
- вирішення питань про відповідність Конституції України та законам України нормативно-правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим за зверненням Президента України згідно з частиною другою статті 137 Конституції України;
- вирішення питань про відповідність Конституції України (конституційність) законів України (їх окремих положень) за конституційною скаргою особи, яка вважає, що застосований в остаточному судовому рішенні в її справі закон України суперечить Конституції України.
Як визначено ч. ст.8 вказаного Закону, Конституційний Суд України розглядає питання щодо відповідності Конституції України (конституційності) чинних актів (їх окремих положень).; з метою захисту та відновлення прав особи Суд розглядає питання щодо відповідності Конституції України (конституційності) акта (його окремих положень), який втратив чинність, але продовжує застосовуватись до правовідносин, що виникли під час його чинності.
При цьому, ч.3 цієї норми встановлено, що суд не розглядає питання щодо відповідності законам України актів Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, актів інших органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування, крім випадків, передбачених пунктом 28 частини першої статті 85 та частиною другою статті 137 Конституції України.
Отже, у прийнятті скарги КС відмовить на підставі п.2 ч.1 ст.62 Закону Украіни " Про Конституційний Суд Украіни".
Сразу после того, как на Украине в Киеве был осуществлён олигархическо-бандеровский государственный переворот, явившийся американцами«Евромайдана», жители Крыма и Севастополя взяли власть в свои руки — полуостров объявил о независимости. Тем временем Украина оказалась на грани экономической катастрофы, в Киеве и других регионах расцвёл бандитизм. Не только в Крыму, но и на всём Юго-Востоке Украины начались массовые митинги против бандеровской власти и за интеграцию с Россией.
16 марта 2014 года в Крыму референдум, на котором за воссоединение Крыма с Россией проголосовали 96,77 % крымчан и 95,6 % севастопольцев. Явка в Крыму составила 82,71 % (с учётом Севастополя). Надо отметить, что ровно 70 лет назад, 16 марта 1944 года, ставкой Верховного главнокомандующего был отдан приказ начать операцию освобождения Крыма.[2] С момента подписания соответствующего межгосударственного договора 18 марта 2014 года Республика Крым, включая город Севастополь, является частью России. [3]21 марта, после принятия Государственной Думой и Советом Федерации необходимого законодательства, Владимир Путинподписал закон о вхождении Крыма и Севастополя в Российскую Федерацию. Таким образом, реализовалось существовавшее на протяжении нескольких последних десятилетий стремление крымчан, севастопольцев и россиян к воссоединению своей страны и своего народа.